Уроки історії: московітам вірити не можна, бо вони підступні і нещирі!


Автор: Олександр Палій

Цей урок цікавий тим, що його дав німецький найманець на службі в московитів, що прожив у Московщині 12 років. Ця людина – авантюрист, сам причетний до злочинів московитів, якими він не вихваляється, але й не приховує їх, а просто методично викладає предмет. До речі, його опис звірств за часів Івана Грозного дуже ретельний, і легко позмагається з описом справ Дракули.

Отже,

УРОК №9.
Спогади Генріха Штадена, німецького найманця в Московії з 1564 по 1576 рр, який сам служив в опричниках, Джерело: «Країна і правління московитів, описані Генріхом фон Штаденом», (1578 г.)

Купці і всі ділові люди Московії весь час брешуть, і дуже легко обманюють, їм не можна довіряти жодної монети – їх можуть привласнити.

Вірити в борг московитам не можна, всі залишені без нагляду товари неодмінно будуть розкрадені…

Всі вони користуються тільки своєю власною мовою. Однак, і найостанніший селянин так обізнані у всіляких шахрайських штуках, що перевершать і наших докторів-науковців та юристів у всіляких казусах і вивертах. Якщо хто-небудь з наших всенавчених докторів потрапить в Москву – доведеться йому вчитися знову! …

В обох містах – в Казані і в Астрахані – московські воєводи зав’язували дружбу з деякими татарами, звали їх в гості і обдаровували їх золотими речами і срібними чарками, якщо ці татари були високого роду або чину, і відпускали їх назад в їх землі, задля того, щоб вони показували іншим подарунки великого князя – тим, які не думали навіть і підкорятися великому князю, а не те, щоб служити.

Бачачи, однак, що людям навіть і значно нижчого походження, ніж вони, випали така велика честь і подарунки від воєводи і керівників, знатні татари думали, що вони візьмуть більше. На це й розраховували керівні люди в Казані і Астрахані.

Вони послали просити до себе всіх шляхетних мурз-князів: нехай ті прийдуть і отримають милість і подарунки від московського великого князя.

Шляхетні мурзи прийшли в Казань, були добре прийняті і думали, що їм буде те ж саме, що і їхнім попередникам, що, отримавши подарунки, вони зможуть повернутися додому, але, коли вони, випивши забагато вина і меду, – до чого не так вони були звичні, як росіяни, – достатньо сп’яніли, прийшло кількасот стрільців і перестріляли цих татарських гостей, які у себе були найбільш знатними

Якщо у Московщину приходить посол, йому назустріч висилають на кордон багато народу. До того місця, де великий князь побажає дати послу аудієнцію, посла везуть кружним шляхом, там, де живуть селяни, щоб він не дізнався прямого шляху і того, що Московщина так спорожніла.

Посол і його слуги охороняються так ретельно, що жоден іноземець не може до нього пройти. Посли охороняються так суворо, що один посол нічого не знає про іншого. І жодного посла великий князь не вислухає до того, поки не буде знати, що сказати у відповідь на звернення не тільки цього першого, а й другого, і третього, і четвертого посла.

Так, московський великий князь вміє дізнаватися становище всіх навколишніх володарів і їхніх країн. Але про стан його і його країни не може правильно дізнатися жоден сусідній володар”.

На малюнку – Іван Грозний (Лютий), німецька книжна гравюра 16 ст.

Donate to Myrotvorets

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.