У залі суду Кузуб заявив, що не хотів убити військового: Підозрюваних триматимуть під вартою до 1 квітня 2025 року без права внесення застави


У залі суду Кузуб заявив, що навмисне не хотів убити військового, а хотів його налякати і знешкодити.

Нагадаємо, в країні, яка десятий рік чинить опір військовій агресії сильнішого в декілька разів противника, невідомий застрелив військовослужбовця Полтавського РТЦК на автозаправній станції в Пирятині. 

За даними слідства, Кузуб хотів допомогти втекти від ТЦК мобілізованому родичу своєї співмешканки Щербаку Євгенію.

Він кілька разів телефонував і повідомляв маршрут яким рухається автобус. Розуміючи, що знайомий не встигає доїхати до місця планової зупинки транспортного засобу, полтавець прикинувся хворим та попросив на кілька хвилин зупинитися.

Після цього Кузуб підійшов до військовослужбовця ТЦК, який перевозив військовозобов’язаних, і зажадав віддати зброю, погрожуючи мисливською рушницею.

Отримавши відмову, нападник вистрілив у військовослужбовця. Внаслідок тяжкого поранення чоловік загинув на місці.

Щербак Евгений Владимирович / Щербак Євгеній Володимирович / SHHerbak Evgenij Vladimirovich

Кузуб Вадим Михайлович / Кузуб Вадим Михайлович / Kuzub Vadim Mihajlovich

“Смерть Саші вразила мене якось дуже-дуже особливо.” На Полтавщині попрощались із військовим, якого застрелили на заправці

“Він не так давно поселився на нашій вулиці і немов промінчик сонця був, такий він був дуже життєрадісний і завжди ми дуже раді були дивитися, як вони хату відбудовують, як тут діти його граються. І завжди він був дуже привітний до всіх нас. І відповідальний”, — розповіла сусідка загиблого Надія Дроб’язко.

4 лютого у селищі Диканька попрощалися із військовослужбовцем районного територіального центру комплектування та соцпідтримки. Олександр Сикальчук загинув від вогнепального поранення під час виконання службових обов’язків 31 січня цього року. 

“За ці роки, бувши на війні ми пережили немало смертей побратимів, друзів, товаришів. Але смерть Саші вразила мене якось дуже-дуже особливо. Коли загинути на рідній землі від рук якогось покидька, який замість того, щоб убивати кацапів, сотворив таке зло. В мене просто немає слів. Вибач, друже, що у скрутну хвилину не було тебе, прикрити кому”, — каже побратим загиблого Олександра Сикальчука Владислав Марченко.

“Дуже скромний, дуже чесний, доброзичливий. У нього було багато друзів. Бачите, скільки людей зібралося сьогодні. У нього не було недругів, ворогів. Він зі всіма знаходив спільну мову, завжди приходив на допомогу. Хто б його що не просив. Я його знав дуже давно, ще до війни ми знайомі були. А потім він був моїм підлеглим, служив у мене тут, у роті охорони Полтавського ТЦК. За станом здоров’я він не міг, у нього зі здоров’ям були проблеми, його комісували навіть зі строкової служби, коли він служив ще у 18—20 років, по здоров’ю”, — розповів колишній командир Олександр Дзюба.

Donate to Myrotvorets

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *