У всіх правил є виключення. Це саме той випадок. Виключення, яке не носить масовий характер. Тим і цінне.

Це не постановочне фото, це — українське весілля у 2021 році. На фото захисник України Микола і його дружина Настя.

Микола захищав Україну з 7 січня 2015 року. Але й досі не має українського громадянства.

Хлопець, родом із Кемеровської області, у грудні 2014-го приїхав до України, щоб “розібратися, що тут відбувається насправді”, бо у новинах, які показували тоді в Росії, було багато “білих” плям.

Спочатку виникло бажання зрозуміти для себе правду, згодом — показати, що не всі росіяни однакові.

Так, на початку 2015-го він у складі добровольчого батальйону ОУН опинився у Пісках, а згодом, у березні 2016 року, підписав контракт із “холодноярцями”.

Питаю про мотивацію, яка вже стільки років змушує його воювати за Україну, і Бамс дуже просто і без найменшого натяку на пафос каже:

“Розумієш, війна змінює людей. Сьогодні воюють за пам’ять людей, які загинули вже і загинуть ще.”

І всі решта питань просто зникають. Так може думати лише той, хто насправді знаходиться на своєму місці. Восени 2019 року, після внесення змін до Закону України «Про громадянство України», де передбачено норму щодо «спрощеного порядку прийняття у громадянство України іноземців та осіб без громадянства, які надавали практичну допомогу у захисті територіальної цілісності та недоторканості України», армієць подав свої документи, щоб стати повноправним громадянином нашої країни.

Зміни до закону внесли 1,5 року тому. Усі необхідні документи у Державну міграційну службу України Микола відніс рік тому. Пройшло досить часу, а рішення щодо надання хлопцю громадянства немає.

Будьте вдячні захисникам України.

Фонд «Повернись живим»