Авторка: Євгенія Мінаєва.

Усі собаки району підстрибнули від прильоту, і вирішили колективно обгавкати цю подію.

Росіяни розбудили вибухами собак, собаки своїми гучними хавальнікамм – мого донбаського кота. Вона собі спала, ну бо прильот і прильот.. Арать нашо?

А вот мене вже розбудило гучне чавкання.
Руся прокинулася, перевірила, шо нас не роз’єбєніло, і вирішила не витрачати час дарма.
Почала митися.

І так, певно, схарили її ті собаки, шо звуки слюнявого полірування котячих окорочків остаточно прогнали мій хиткий сон.

Тиха українська ніч. Свистять ракети, працює ппо. І кіт хуяре себе, як галичани вікна перед Великоднем.

Встаю, іду дивитися, чи не знесло частину кварталу.

Русі на квартал велике котяче пахую, в вот те, що шкіряне двуноге встало і шляється, означає дві речі: ми будем жрать і робить інтірєсне.

Жрать перепало лише коту, бо в холодильнику прозоро і пусто. Крім торта з дня народження, але то вже великий гріх навіть під час обстрілів.

А вот інтірєсного вистачило на двох.

Бо в квартиру прилітає
Жірне, яке гудить, як шахед.

Йобаний нічний метелик.

І всьо.
В хаті В’єтнам.

Поки нормальні люди бігали по коридорах і підвалах, я бігала гола з котом на плечі. Або в руках, як абізяна з Сімбою у мультику. Бо їбане насєкоме спровокувало мого донбаського хіщніка на гру “а хулє я не ппо”. До стелі вона не дістає (хіба амбіціями), тому кличе мене бойовим мєкєкє, щоб я її підняла для кікбоксингу лапами по нещасному метелику.

Відбій тривоги лічно для мене звучав як озвучка в грі, де ми з Руською завалили боса.

Бабочка була знешкоджена.

Дякую силам ППО та обіймаю вас сонних після гучної ночі ❤️

**На фото Руся за секунду до атаки на букет. Вона щітає, мій коханий Youjeen Compson дарує не мені квіти, а то лічна доставка салатів коту. Хулє.