Джерело: Букви.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що Росія не змогла досягти стратегічних результатів у війні проти України та фактично втратила темп на фронті. На її думку, це момент, коли Захід має посилити підтримку Києва, замість очікування змін на полі бою.
Оцінка ситуації на фронті
Браже наголосила, що російські війська не демонструють значного просування, а бойові дії на Донбасі залишаються затяжними та виснажливими. Вона порівняла темпи наступу РФ із дуже повільним рухом і підкреслила, що Україна зараз має можливість утримувати та перехоплювати ініціативу.
За її словами, це не момент для паузи у підтримці, а навпаки — для її збільшення.
“Стверджувати, що російська армія рухається зі швидкістю равлика, було б образою для равликів. Якби равлик почав рухатися з Авдіївки в лютому 2022 року і попрямував на захід, він би вже дістався Чехії, тоді як Росія все ще застрягла на Донбасі. Україна перехопила ініціативу – ми повинні скористатися цим моментом і посилити нашу підтримку,” — заявила Браже.
Пріоритети безпеки Європи
Латвійська міністерка окреслила чотири ключові напрями, які, на її думку, мають посилити безпеку Європи:
- розвиток оборонної промисловості та військового потенціалу країн ЄС
- посилення присутності НАТО на східному фланзі
- довгострокова підтримка України
- тиск на Росію через санкції та політичні обмеження
Дані про втрати і тривалість війни
Аналітики вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень зазначають, що темпи просування російських військ в Україні стали одними з найнижчих за понад століття сучасної воєнної історії.
За їхніми оцінками, з лютого 2022 року російська армія втратила близько 1,2 мільйона військових — включно із загиблими, пораненими та зниклими безвісти. Із цієї кількості до 325 тисяч — загиблі. Це перевищує втрати будь-якої великої держави у війнах після Другої світової.
Українські втрати, за оцінками центру, становлять приблизно 600 тисяч осіб, з яких близько 140 тисяч — загиблі.
Аналітики підкреслюють, що точні дані складно встановити: Росія не розкриває реальні втрати, а Україна публікує їх обмежено. Тому оцінки формуються на основі різних відкритих і розвідувальних джерел, зокрема західних урядових структур.
У цих оцінках простежується спільний висновок: війна переходить у фазу затяжного виснаження, де вирішальним фактором стає не швидкість наступів, а здатність сторін утримувати ресурси, техніку та людей.
На цьому тлі заклики Латвії звучать як спроба підштовхнути союзників до більш активної та довгострокової підтримки України, поки фронт залишається стабільним і не демонструє різких змін.
