Коротко, по-простому: основні факти.
Станом на сьогодні в православному світі загальноприйнято 15 автокефальних церков (плюс одна з обмеженим визнанням). Українська церква сім років тому стала п’ятнадцятою.
Визнані автокефальні помісні церкви
У традиційному порядку честі (диптиху):
- Константинопольська (Вселенський патріархат)
- Олександрійська
- Антіохійська
- Єрусалимська
- Російська фсбшна.
- Грузинська
- Сербська
- Румунська
- Болгарська
- Кіпрська
- Елладська (Грецька)
- Албанська
- Польська
- Чеських земель і Словаччини
- Православна Церква України (ПЦУ) — автокефалія надана Константинополем у 2019 р.
З обмеженим визнанням
- Македонська Православна Церква – Охридська Архієпископія
Її автокефалію визнають не всі помісні церкви, але процес визнання триває.
Так. Константинополь визнає Російську фсбшну православну церкву як автокефальну помісну церкву.
Але є важливий нюанс — і він жирним маркером ✍️
- Визнання автокефалії РПЦ ніхто не скасовував. Вона як була помісною, так і лишається.
- Євхаристійне спілкування розірване з 2018 року — з ініціативи Москви, після рішення Константинополя надати Томос ПЦУ.
- Розрив спілкування ≠ невизнання церкви.
Це означає: не служать разом, але існують як помісні церкви.
Простими словами
Це як двоє родичів:
- родичами бути не перестали;
- за один стіл не сідають;
- і розмовляють через зуби.
Москва (РПЦ) не має євхаристійного спілкування з:
- Константинополем
- Олександрійською
- Елладською (Грецькою)
- Кіпрською
Причина одна: ці церкви визнали ПЦУ (повністю або на рівні предстоятеля).
Важливо
- Це односторонні рішення Москви.
- Інші помісні церкви не оголошували Москву “невизнаною”.
- Решта (Сербська, Румунська, Болгарська тощо) — служать з усіма, просто уникають конфлікту, як люди, що носять біле пальто.
На відео історична подія в масштабі століть: Сім років тому українська церква здобула незалежність. 5 січня 2019 року у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію Православної Церкви України.


