На Волині досліджують археологічну знахідку, яка вже зараз претендує на статус сенсації всеукраїнського масштабу. У місті Володимир археологи виявили так званий «Скарб купця» — найбільшу з відомих колекцій давньоруських скляних браслетів, знайдених на теренах Києво-Руської держави.
Скарб було знайдено у 2025 році під час масштабних археологічних досліджень в історичному урочищі «Апостольщина», що розташоване в межах Окольного міста княжого Володимира. Про це повідомив керівник Волинської археологічної експедиції ДП «НДЦ “Охоронна археологічна служба України”» Віктор Баюк.
За його словами, знахідка вражає не лише кількістю, а й збереженістю предметів. До «Скарбу купця» входять 573 цілі давньоруські скляні браслети, а також десятки інших прикрас і культових речей.
Серед них — масивний хрест-енколпіон, що був частиною облачення священника високого рангу, 9 бронзових і 8 мармурових натільних хрестиків, 18 ромбічних пряжок із псевдозерню (псевдозернь — декоративний прийом в ювелірстві, виглядає як зернь, тобто дрібні кульки-крапки на прикрасі, але насправді це імітація, не напаяні кульки, а відтиснений або відлитий рельєф), 5 срібних скроневих кілець, срібний щитковий перстень, бронзовий кистень, пломба із солярним знаком у колі «дорогочинського типу», а також свинцева накладка у вигляді стилізованого під тризуб сокола та інші фрагменти.
Віктор Баюк наголошує на винятковості відкриття:
“Знахідка цілих скляних браслетів у такій кількості є безпрецедентною для історії археологічних досліджень теренів Києво-Руської держави”.
За словами археолога, браслети поділяються на 109 типів, які різняться формою, кольором і розміром. Серед них — виті, гладкі та трапецієподібні, зелених, синіх, фіолетових, жовтих і золотистих відтінків. Діаметр прикрас коливається від 4 до 5,9 сантиметра.
Особливу цінність становлять серії однакових виробів — від 5 до 31 екземпляра, що може свідчити про торговельне походження скарбу. Частина браслетів представлена одиничними або парними зразками. Наразі триває реконструкція фрагментів, які можуть доповнити вже відому колекцію.
Археологи мають і робочу версію походження скарбу.
“Власником такого багатства мав бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав зі своїм крамом на Волинь від війни”, — зазначив Віктор Баюк.
За його словами, обставини приховування скарбу вказують на драматичний історичний контекст:
“Цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року”.
Попри те, що скляні браслети були поширеним елементом міської культури домонгольського часу, у цілісному вигляді вони траплялися надзвичайно рідко — зазвичай в одиничних екземплярах. Саме тому волинська знахідка вже зараз змінює уявлення дослідників про масштаби виробництва й торгівлі прикрасами в Київській Русі.
Після завершення наукового опрацювання всі предмети передадуть до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького, де на їх основі планують створити окрему експозицію.
Скарб, який пролежав у землі майже 800 років, нарешті заговорив. І сказав значно більше, ніж очікували навіть археологи.
На зображеннях: символіка Волинської археологічної експедиції, історичне районування міста Володимира (опрацювання С.Терського на основі досліджень О.Цинкаловського), ілюстрація із Оксфордської ілюстрованої енциклопедії «Взяття Києва монголами 1240 року», Об’єкт № 187 де було знайдено «Скарб купця», польові фото розчистки скарбу, Колектив експедиції зі скарбом та сам «Скарб купця».
