Все Чистилище збіглось подивитись на хєракла Давида, який в одиночку, два тижні, за версією чокнутих російсько-пропагандистських т.зв. змі, стримував наступ ЗСУ на Курвщині.
Як це було…
В тридесятому царстві, тридесятому государстві, військо дракона тухлявого проспало наступ полчищ заморських.
Зчинився запеклий бій. В поле вийшов вітязь москвинський Давидов Емануїл ворога бити.
Танком рускому хєраклу лиш вибило зуби і порвало губу.
До вибитих зубів случілась ше одна біда – пробило каску з головою разом. Але хєракл не розгубився! Хутко навчив Хакаса робити в голові тампонаду і продовжив стримувати наступаючі сили ЗСУ.
Ще б пак! Український броньовик Козак підкрався прямо перед ясні очі руского хєракла і став, як вкопаний. Хакаску (пес якийсь, чи шо..) вітязь загнав в куток, шоб той не оглох, а сам вийшов в поле і побідив в одиночку Козака.
На курську землю лягла чорна-чорна українська ніч повна несподіванок.
Дрони, комарі, жаби і кажани. Все літало, квакало, падало.
Ніхто не повірить (ми теж), але хєракл, будучи в повному оточенні, з тампонадою в голові і вибитими зубами, ні разочку не матюкався.
З 90-м псалмом на розірваних танком губах, він продовжував стримувати наступ батальйонів і полків ЗСУ.
Чорна-чорна українська ніч розсіялась, на курвщині зійшло українське сонце, і хєракл з трудом через тампонаду побачив, що ЗСУ всіх побідили, і він залишився в полі один з лопатою.
Давидов-хєракєл і тут не розгубився. Лупив лопатою українські танки, бетери і хаймарси. Потім вибігав мародерив їх і знову за лопату ворога бить!
Одного разу він витягнув з підбитого ним байрактара рацію українського пілота і почув, як його боїться противник, і як ЗСУ не можуть нічого вдіяти з Давидом, який мітаєця по полю з тампонадою в голові, шо бєшений.
Один смешной разговор подслушал. Один спрашивает: «Есть движение напротив вас?» Второй отвечает: «Да бегает этот отмороженный с перебинтованной головой до сих пор».
Чотири дні і чотири ночі хєракл перемелював вибитими танком зубами техніку противника. На п’ятий день прийшли Тімон і Пумба. Зненацька ця парочка пожерла всі лопати Давиду. Нічим стало битись з лютим ворогом.
Часотчасу нє лєгчє! В ЗСУ закінчились всі козаки та танки і вони випустили Леопардів.
Ну шо робить! Танк їде, а Давидов в рукопашну на Леопарда.
На день десятий втомився вітязь. Просто сів під дерево і сидить. А навкруги все літає, гуде, гримить, вибухає, гепає і грюкає…
Глядь! Фпв пікірує, і прямо на вітязя. Не засцяв Імануіл. Спокійно протягнув руку до лопати. Нею і відбився.
Чудо-діво, але хєракл всіх побідив. Високоточні Хаймарси свистіли біля вух, а в рот не попадали.
Долго лі коротко, а два тижні минули. Вітязь зліз з печі, солодко потягнувся і пішов пасти свиней та сусідським малолітнім пастухам сон свій розповідати.