Російська армія з маніакальною впертістю продовжує кидати своїх солдатів у м’ясорубку під Куп’янськом: загарбники повзуть газовою трубою близько 15 кілометрів у напівзігнутому положенні, задихаються, виходять назовні з ознаками хімічного отруєння — і одразу потрапляють під удари українських дронарів. За цією феєричною ліквідацією окупантів кореспонденти The Washington Post спостерігали безпосередньо з позицій Сил оборони.

Російське командування продовжує відправляти своїх військових на майже гарантовану смерть, намагаючись створити видимість захоплення Куп’янська на Харківщині. Про це повідомляють кореспонденти The Washington Post, які побували безпосередньо на позиціях українських сил.

Переклад: “Успіх на полі бою в Україні позбавляє Росію ключового міста як переговорної монети”.

За даними видання, на російських штабних картах Куп’янськ уже близько двох місяців позначений як «захоплений». Із листопада Путіну неодноразово доповідали про нібито взяття міста. Реальність виглядає інакше: в основній частині Куп’янська переховується близько сотні російських солдатів, більшість підрозділів були вибиті Збройними силами України.

Втім, це не зупиняє російських командирів. Вони щодня відправляють нові групи військових через стару газову трубу, що проходить під річкою Оскіл. Інформацію про цей маршрут українські захисники отримали ще минулого літа від російських військовополонених. Це дало змогу визначити точки виходу труби та взяти їх під повний вогневий контроль.

Українські дронові підрозділи фактично заблокували перекидання російських сил із протилежного берега річки. Солдатів, які з’являються з труби, знищують одразу після виходу. Кореспонденти The Washington Post стали свідками таких дій, перебуваючи разом з операторами БПЛА в укритті.

Попри постійні втрати, тактика окупаційної армії не змінюється. Підполковник 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» з позивним Абат зазначив, що головний ресурс російської армії — це люди. За його словами, якщо українська сторона застосовує дрони, то російські командири так само безжально «застосовують» власних солдатів.

За інформацією українських командирів, шлях газовою трубою становить близько 15 кілометрів. Деякі російські військові намагаються долати його на електросамокатах, рухаючись у напівзігнутому положенні. Частина солдатів виходить із труби з ознаками хімічного отруєння, що свідчить про небезпечні умови такого «маршруту».

Історія з газовою трубою біля Куп’янська вкотре демонструє: для російського військового керівництва важливіші фіктивні звіти нагору, ніж життя власних людей. Реальні бої йдуть не на картах, а на землі — і там Куп’янськ тримається.