Окремо слідчі встановлюють обставини отримання згоди родичів померлих. Фігуранти користувалися їхньою вразливістю та пропонували безкоштовні послуги, зокрема бальзамування тіла, в обмін на згоду на вилучення анатомічних матеріалів.

28 серпня поліцейські провели 18 обшуків у Чернівецькій області, Києві та Київській області. Слідчі дії відбулися у помешканнях і автомобілях фігурантів, службових кабінетах бюро та приміщеннях підприємства, з яким воно співпрацювало. Усіх чотирьох підозрюваних затримали в порядку ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України.

Росія неодноразово використовувала мовне питання як інструмент впливу під час спроб встановити контроль над територіями сусідніх країн. Про це заявив президент Естонії Алар Каріс, коментуючи в ефірі програми «Тепер Головне» мовну політику своєї країни та досвід радянської окупації.

За словами Каріса, демографічна й мовна ситуація в прикордонній Нарві суттєво змінилася саме внаслідок радянської окупації. Він навів приклад Івангорода, розташованого по той бік кордону з Росією.

«Російська мова буквально по сусідству, в Івангороді. До Другої світової війни, до речі, все було навпаки. У Нарві 90% населення були естонцями. Тепер ситуація дзеркальна через радянську окупацію», – зазначив президент.

Водночас Каріс наголосив, що Естонія не має проросійської політичної сили, хоча частина старшого населення продовжує споживати російські медіа.

Окремо президент розповів про підхід країни до інтеграції російськомовного населення. Основний акцент, за його словами, роблять на молоді, а знання естонської мови розглядають як необхідну умову для повноцінної участі в суспільному житті.

«Естонська — наша державна мова, а мова для нас дуже важлива, це наша ідентичність. Якщо ви хочете бути частиною суспільства, стати політиком чи займатися чимось іншим, ви маєте знати мову», – сказав Каріс.

Цей підхід уже впроваджують і в системі освіти. Естонія поступово відмовляється від шкіл із російською мовою навчання, переводячи їх на естонську.

За словами президента, найбільшим викликом для реформи є не небажання дітей вивчати державну мову, а дефіцит педагогів.

«Проблема не в учнях. Проблема в тому, що нам не вистачає вчителів. І це проблема не лише тих російськомовних шкіл, які ми зараз переводимо на естонську, — вчителів не вистачає загалом», – пояснив він.

Перехід на естонську мову навчання вже розпочали для учнів перших і четвертих класів. Каріс вважає, що мовну інтеграцію доцільно було б починати ще раніше – на рівні дошкільної освіти.

«Можливо, треба було почати ще з дитсадка, бо тоді діти не вчать мову — вони її засвоюють. Діти дуже легко опановують мову», – зазначив президент Естонії.

Він наголосив, що мовна політика країни спрямована передусім на інтеграцію людей у суспільство та, зрештою, має бути корисною для них самих.

У селі Мила Бучанського району Київської області внаслідок російської атаки на території підприємства виникла масштабна пожежа, яка супроводжувалася детонацією. Внаслідок інциденту є загиблі та шестеро постраждалих. Точну кількість жертв наразі встановлюють.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація нагадує про трагедію у Вишневому, яка сталася раніше цього року.

«На жаль, вже зараз можна констатувати факт, що жахлива трагедія у Вишневому не стала уроком. На п’ятому році повномасштабного вторгнення робити одні і ті самі помилки — це злочинна недбалість. І всі винні, без винятків, мають понести суворе покарання, щоб такі ситуації більше не повторювалися», — заявив він.

Слідчі та відповідні служб

Основна частина документів датована 1948–1949 роками. Це матеріали Більшівцівського районного проводу ОУН, значна частина яких має пропагандистський характер.

Серед знайденого — листівки та відозви, зокрема звернення до українців, мобілізованих до Червоної армії, із закликами не воювати проти власного народу. Також у бідоні були матеріали, адресовані іншим поневоленим народам Радянського Союзу, та брошури з історії України.

Архів містить і документи, пов’язані з господарською діяльністю підпілля. Зокрема, йдеться про збір коштів на підтримку українського націоналістичного руху. Крім того, дослідники виявили матеріали Служби безпеки ОУН.

Різноманітність документів може свідчити про те, що архів формувався різними підпільними структурами — референтурами, які відповідали за окремі напрямки роботи ОУН: пропаганду, господарські питання, організаційно-мобілізаційну діяльність та військову сферу.

Директор КП «Пам’ять» Василь Тимків припускає, що такий набір матеріалів міг належати керівнику Більшівцівського проводу ОУН або його заступнику.

На Голосківському кладовищі у Львові під час спільних пошукових робіт українські та польські фахівці виявили останки 20 військовослужбовців Війська Польського.

Як повідомив керівник Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» Любомир Горбач, дослідники наразі встановлюють межі трьох поховальних рядів. Один із них уже вдалося визначити приблизно на 90%, і саме там виявили останки двох десятків людей.

Зараз фахівці очищують знайдені скелети, документують їх та проводять фотофіксацію. Безпосередню ексгумацію планують розпочати наступного тижня.

Знахідка підтверджує, що на цій ділянці кладовища є масове поховання військовослужбовців Війська Польського. Загалом у трьох рядах, за попередніми оцінками, можуть бути поховані близько 100 солдатів.

Дослідники також намагаються встановити особи загиблих. Частину останків знайшли покладеними обличчям до землі, тому поки невідомо, чи збереглися військові ідентифікатори, які могли б допомогти встановити особи похованих, оскільки вояки носили їх на грудях. 

Пошуково-ексгумаційні роботи на Голосківському кладовищі розпочалися 25 серпня. У них беруть участь близько 30 спеціалістів з України та Польщі, а завершити дослідження планують до 2 жовтня.

Попередні пошуки, які проводили у 2010 та 2019 роках, дозволили виявити на території кладовища близько 110–120 окремих поховань військовослужбовців Війська Польського. Вони загинули у вересні 1939 року під час боїв проти німецьких військ, які оточили Львів.

Серед загиблих були не лише поляки, а й українці та представники інших національностей, які служили або були мобілізовані до польського війська.

Після завершення досліджень знайдені останки планують перепоховати на кладовищі у Мостиськах. Там у 2015–2016 роках та у 2025 році вже перепоховали близько 200 військових Війська Польського.

СБУ викрила схему із закупівлею 580 FPV-дронів, які мали передати українським захисникам на Харківському напрямку.

За даними слідства, організатором оборудки був на той час командир бригади ТрО на Київщині. Разом із трьома іншими фігурантами він, як стверджують правоохоронці, організував фіктивну закупівлю безпілотників.

Щоб приховати відсутність поставки, оформлювали підроблені акти приймання-передачі — документи створювали видимість, що дрони нібито вже передали військовим.

Ба більше, від особового складу вимагали приховати відсутність БпЛА під час перевірки та оформити їх як втрачені в боях.

У результаті понад 12 млн грн бюджетних коштів були витрачені, а жоден із 580 «законтрактованих» дронів до українських військових не потрапив.

Затримали чотирьох фігурантів. Організатора також звільнили із займаної посади.

Їм повідомили про підозру у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. Слідство встановлює всіх причетних до схеми.

⚠️ Особливо цинічно, що йдеться про FPV-дрони, які мали працювати на одному з найгарячіших напрямків фронту.

У Польщі останнім часом дедалі частіше звучать взаємозаперечливі заяви щодо зовнішньополітичного курсу країни. Це стосується і відносин з Україною та обсягів допомоги Києву, і ширших питань європейської безпеки. Черговим прикладом стала дискусія навколо можливої участі Польщі в ядерних механізмах НАТО.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не відмовляється від наміру долучитися до програми НАТО зі спільного використання ядерної зброї. Крім того, польська сторона бере участь у переговорах щодо європейської «ядерної парасольки», яку запропонував президент Франції Емманюель Макрон.

«Щоб розвіяти будь-які сумніви: Польща, як і раніше, зацікавлена в участі в програмі НАТО щодо спільного використання ядерної зброї. Ми також ведемо переговори щодо пропозиції про участь у європейській ядерній захисній парасолі. Позиція нашого уряду з цих питань є однозначною», — написав Косіняк-Камиш у X.

Його слова пролунали після заяви заступника міністра оборони Павела Залевського, який напередодні категорично відкинув можливість розміщення ядерних боєголовок союзників у Польщі. За його словами, навіть потенційна майбутня американська військова присутність не передбачатиме появи такого озброєння на польській території.

Водночас Залевський пояснив, що це не означає відмови Варшави від участі у системі ядерного стримування НАТО. Пізніше він додатково уточнив свою позицію, повідомивши про можливість участі Польщі у програмі DCA (Dual Capabilities Airborne).

«Уряд Польщі щойно отримав можливість взяти участь у програмі DCA (Dual Capabilities Airborne — Подвійні можливості повітряних сил), яка є попереднім етапом до спільного використання ядерної зброї. Але це не означає зберігання ядерної зброї в Польщі. Це ні можливе, ні бажане», — написав заступник міністра.

Таким чином, польська влада фактично розділяє дві речі: участь країни у механізмах ядерного стримування НАТО та фізичне розміщення ядерних боєголовок на її території.

Це питання набуло особливої актуальності після того, як Макрон запропонував європейським союзникам Франції долучитися до обговорення її ядерного потенціалу. Париж розглядає можливість посилення ролі власного ядерного арсеналу у забезпеченні безпеки Європи.

У Німеччині водночас наголошують, що європейські ініціативи у сфері ядерного стримування мають доповнювати американські гарантії, а не підміняти їх. Канцлер Фрідріх Мерц раніше саме так описував потенційну європейську «ядерну парасольку».

На цьому тлі позиція Варшави виглядає як спроба посилити власну роль у системі безпеки НАТО та європейських оборонних механізмах, водночас не погоджуючись на фізичне розміщення ядерної зброї на польській території.

Для Ольги троє дітей — не причина залишатися осторонь. Навпаки, саме вони стали однією з причин, чому вона вирішила служити.

«Якщо не я, то хто захистить моїх?» — так вона пояснює свій вибір.

Ольга долучилася до війська, щоб захищати майбутнє своїх дітей.

Жінка виховує 12-річного сина та двох маленьких доньок. Її чоловік свого часу також захищав Україну — служив снайпером у ЗСУ. Згодом родина дізналася, що він зник безвісти.

Ця звістка сильно вплинула на Ольгу. Вона важко переживала втрату звичного життя, майже не виходила з дому та замкнулася в собі. Проте поступово прийшла до думки, що не хоче просто чекати, поки війна закінчиться.

Жінка вирішила сама стати до лав війська. Про своє рішення вона розповіла старшому синові. У відповідь почула від нього слова підтримки: «Це твій вибір. Я тобою пишаюся, мам».

Тепер Ольга служить і виконує бойові завдання. За словами її побратимів і посестер, вона відповідально ставиться до роботи, уважна до деталей та не підводить команду.

Її рішення служити — це не лише про захист країни. Для Ольги це також спосіб зробити все можливе, щоб її діти мали майбутнє в безпечній та вільній Україні.

У Словаччині правоохоронці запобігли спробі підпалу заводу української компанії Skyeton, який розташований поблизу міста Пряшів.

За даними слідства, троє людей готували диверсію на підприємстві. Двох підозрюваних затримали у Словаччині, ще одного — в Німеччині. Серед затриманих, за даними ЗМІ, двоє громадян Латвії та громадянин України.

Під час обшуків правоохоронці знайшли запалювальну суміш на основі бензину та полістиролу, мобільні телефони, камеру, а також власноруч намальований план території заводу. Це може свідчити про попередню підготовку атаки.

За версією слідства, зловмисники планували завдати підприємству значної шкоди. Поліція вчасно втрутилася та не допустила реалізації плану.

«За попередніми даними, на момент нападу в будівлі могло перебувати близько 70 співробітників. Вартість майна у виробничому цеху, згідно з наявними на цей момент даними, сягає десятків мільйонів євро», — заявила поліція, повідомляє Reuters.

Skyeton — український виробник безпілотних авіаційних комплексів, який має виробничі потужності у Словаччині. Підприємство займається розробкою та виробництвом безпілотників, зокрема розвідувальних систем.

Наразі словацькі правоохоронці продовжують розслідування та встановлюють можливих замовників і мотиви підготовленої диверсії.