Контррозвідка Служби безпеки та Національна поліція затримали п’ятьох поплічників країни-агресора, які палили енергооб’єкти Укрзалізниці та авто Сил оборони, а також намагалися закласти вибухівку під один із військових позашляховиків.
Зловмисникам загрожують різні терміни ув’язнення, зокрема довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

39-річний інженер-технолог місцевого підприємства сам шукав «вихід» на російських спецслужбістів.

СБУ затримала агента фсб, який допомагав рашистам готувати наступ на Костянтинівку

Головним завданням агента був збір і передача координат українських військ, які стримують численні атаки окупантів і завдають їм контрударів.

Після одержання геолокацій ворог планував атакувати оборонців Донеччини дронами безпілотних військ «рубікон». Таким чином рашисти планували створити «коридори» для прориву штурмових груп рф у напрямку міста.

Серед потенційних «цілей» ворога були далекобійні артбатареї ЗСУ та запасні командні пункти передових підрозділів Національної гвардії.

Для конспірації агент мав одразу три смартфони, які окремо використовував для фіксації координат та контактів з куратором в анонімному чаті.

Запоріжжя

Затримано 60-річного власника місцевої юридичної фірми, який в інтернеті закликав окупантів масово вбивати українців та захоплювати нові території нашої держави.

Під час затримання фігурант намагався сховатися під ліжком у власному помешканні.

Харків
Викрито 54-річного працівника міської поліграфічної компанії, який публічно вихваляв окупаційні угруповання рф та очікував на окупацію прифронтового міста.

Встановлено, що такі дописи він публікував у ворожий чат-бот Сергія Лебедєва (відомого під псевдонімом «Лохматий»), який переховується в Донецьку та працює на російські спецслужби.

“Хто проти тиранії – встаньте!”: сьогодні, 4 вересня, виповнюється 40 років від дня, коли в радянському таборі особливого режиму ВС-389/36 біля села Кучино Пермської області під час безстрокового сухого голодування помер видатний український поет, перекладач, літературознавець, правозахисник і дисидент Василь Стус.

“Долі не обирають… Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас” – Василь Стус.

Загибель на московщині великого Українця – це вбивство, спричинене багаторічними фізичними та психологічними тортурами. Перед смертю, у серпні, Стуса кинули до карцеру лише за те, що, читаючи книгу, він обперся рукою об нари.
Сьогодні тисячі українських полонених у російських катівнях зазнають тортур лише за те, що присіли, обперлися об нари, заговорили, або просто підняли очі на ката.
Московія знищує нас сотні років тільки за те, що ми — українці.

Стус виростав на українському Донбасі, де постійно перебував у мовній опозиції до російськомовної більшости (нижче — про конфлікт Стуса з шахтарями у горлівській їдальні через мовне питання). Із 47-ми років життя Стуст 13 провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті.

«Порівнювати український “Пласт” із російськими “Орлятами” чи “Юнармією” — це як порівнювати примітивний польовий телефон “тапік” з айфоном», — Юрій Юзич, історик, ветеран і колишній голова наглядової ради “Пласту”.
Туди хочуть віддати своїх дітей багато хто з батьків, але у “Пласт” складно потрапити. Що заважає організації масштабуватися?

Чому досі існують стереотипи щодо “Пласту” — наприклад, що це релігійна або мілітарна організація.

Відмінність із армією у пластунів – це відсутність диктатури, натомість – сприяння саморозвитку, змога вчитись бути провідником, брати на себе відповідальність. “Змотивоване юнацтво, у якого є хороший виховник, може робити чудові речі”.

Що таке оборонна свідомість, як її розуміють у “Пласті”?

Чому “Пласт” важливий для України?
Texty.org.ua підготували чудову публікацію, де ви знайдете відповіді на всі питання. А, можливо, ви знайдете сили й бажання підтримати організацію та допомогти Україні виховати своє світле, сильне й гідне майбутнє разом із “Пластом”.

Чотирирічний малюк мав бути прикриттям для чотирьох порушників Державного кордону України. Дитина була відволікаючим моментом. Мама, як виявилось, – “в курсі” і дала згоду на таку його ризиковану «мандрівку».

Нагадаємо, як сьогодні повідомляли, двоє намагались незаконно перетнути держкордон, у них стріляли, один порушник загинув.

На Одещині прикордонники зупинили авто, в якому їхали четверо порушників та 4-річний син одного з них. Взяти з собою малюка було свідомим наміром, аби в охоронців кордону не виникло зайвих сумнівів.

Як повідомили у ДПСУ, перехід планувався на придністровському сегменті українсько-молдовського кордону. Серед затриманих – мешканці різних регіонів, які діяли за інструкціями з телеграм-каналу.

Кожен з них мав заплатити адміну телеграм-каналу по $8 тис. у криптовалюті, один із «клієнтів» навіть віддав аванс.

Наразі хлопчик з матір’ю, а щодо дорослих склали адмінпротоколи.

Поширювали ворожі ІПСО, наводили авіаудари по Дніпропетровщині – двом державним зрадникам загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

48-річна працівниця кондитерського заводу, почала свій шлях державної зради із поширення з власної сторінки в ТікТоку змонтованих ворогом відеороликів із закликами до українців скласти зброю перед рашистами.
45-річний ексміліціонер шпигував поблизу локацій підрозділів поліції та Національної гвардії, які беруть участь у боях на передовій та відбивають повітряні напади рф на прифронтову громаду.

Вечоріло. Двоє чоловіків долали захисні споруди на Державному кордоні України, коли їх помітив прикордонний загін.
На законні вимоги співробітників ДПС вони не відреагували. В результаті замість сповненого небезпек життя ухилянта та поневірянь по чужих світах – куля.

Працівники ДБР відкрили кримінальне провадження за фактом загибелі військовозобов’язаного, який намагався незаконно перетнути українсько-молдовський кордон на території Одеської області.

У відомстві повідомили, 1 вересня близько 18:00 години прикордонний наряд під час патрулювання виявив двох чоловіків, що перелазили через загородження у напрямку Молдови.

Правопорушники проігнорували вимогу зупинись, тож правоохоронці відкрили попереджувальний вогонь. Але і це не зупинило чоловіків.

Згодом прикордонники знайшли тіло одного з них із вогнепальним пораненням, несумісним із життям.

Іншому пощастило і його затримали на місці.

Загиблим виявився 23-річний житель Харкова. При ньому були закордонний паспорт і особисті речі.

Такі комбіновані ракетно-дронові атаки рашистів, як сьогодні, допомагав агресору здійснювати 18-річний студент технічного коледжу з Полтавщини.

Тепер юнаку загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Контррозвідка Служби безпеки затримала російського агента, який шпигував для ворога у Полтавській, Черкаській та Кіровоградській областях.

Покруч намагався виявити оперативні летовища Сил оборони і засоби ППО та передати їхні координати.

У разі виявлення авіаційного об’єкта агент планував встановити навколо периметра «маячки» з віддаленим доступом для окупантів.

Співробітники СБУ завчасно викрили агента і затримали його до того, як він встановив шпигунський пристрій.

Генсек НАТО Марк Рютте нагадав союзникам, що відстані в Європі втрачають значення, коли йдеться про сучасні російські ракети.

На пресконференції в Люксембурзі він заявив: щоб долетіти до Гааги, російській ракеті потрібно лише 5–10 хвилин.

Він підкреслив, що у контексті новітніх ракетних технологій Москва зробила так, що різниця між Вільнюсом і Мадридом, Таллінном і Лондоном – практично зникає. Умовно безпечних зон у Європі більше немає.

Що це означає для Європи

Фактично, Рютте зняв рожеві окуляри з тих країн-членів НАТО, які досі вважали себе “далекою тиловою зоною”. Технології Москви змусили всіх жителів Європи – від Лісабона до Риги – усвідомити: у разі масштабного конфлікту час реакції вимірюватиметься хвилинами.

Це посилює вимогу до союзників не лише збільшувати оборонні бюджети, а й інвестувати у швидкість ухвалення рішень, системи ПРО та спільні дії в межах Альянсу.

Вбивця Андрія Парубія Михайло Сцельніков народився 14 лютого 1973 року. Останні роки він займався ремонтом побутової техніки та проживав у Львові. У 2003 році чоловік відкрив власний ФОП, який працював аж до 2022-го року. Тільки після початку російсько-білоруської агресії кілер Парубія закрив свій бізнес.

Син кілера Михайло пішов добровольцем після початку повномасштабної війни та, на жаль, провоював менш ніж півтора року.

Однак його батько Сцельніков Михайло вбив саме Андрія Парубія – представника влади, яка вберегла країну від повномасштабної війни, від прірви, куди ми ступили у лютому 2022 року після трьох років роззброєння.

Вже під час судового засідання після вбивства Парубія він зробив гучну і дивну заяву. “Я би вбив Порошенка, якби жив у Вінниці. Парубій просто був поруч. Якби був Петя, то був би Петя, якщо я жив би у Вінниці”, – заявив Сцельніков.

“Він не тільки Андрія Парубія вбив, він вбив свою дитину вдруге. Власними руками” – вважає перша дружина вбивці.