“Освоєння” Сибіру чи нова депортація: Кремль уже приступив до переселення українців під виглядом економічного розвитку
Росія оголосила про старт масштабної “Програми розвитку Сибіру” — з гучними цифрами, обіцянками “індустріального прориву”.
Примітно і показово, що так званою “економікою” та депортацією українців, поставили займатись особисто ексміністра оборони рф Сергія Шойгу.
Звучить як черговий економічний маніфест, але за фасадом “700 мільярдів інвестицій” криється знайомий присмак примусу. Експерти вже попереджають: замість відродження регіонів мова йде про системну спробу демографічного перекроювання та підготовку до масового виселення українців з окупованих територій.
“Індустріальний прорив” на кістках депортованих
Сибір і Далекий Схід — регіони, які Кремль десятиліттями намагається “підняти з колін”. Та поки чиновники малюють нові стратегії, реальність лишається невблаганною: молодь тікає, економіка задихається, а після мобілізацій чоловіче населення просто вимито. Хто ж поїде добровільно “в тайгу на двадцять років”?
Відповідь Шойгу, схоже, очевидна — ті, кого можна змусити. Кремль бачить “людський ресурс” не серед власних громадян, а серед мешканців новоокупованих українських територій — Херсонщини, Запоріжжя, Донеччини та Луганщини.
Аналітики Центру національного спротиву фіксують перші ознаки запуску цієї схеми. На окупованих територіях до адміністрацій, шкіл, лікарень і комунальних підприємств надходять службові листи з позначкою “терміново”. Зміст — визначити працівників для “довгострокових відряджень” до Сибіру та на Далекий Схід.
Керівників змушують подавати списки “необтяжених сімейними обставинами співробітників” — цинічна бюрократична формула, яка насправді означає: шукайте самотніх, беззахисних, тих, кого найпростіше примусити зникнути без шуму.
Сталінський римейк у 21 столітті
Цей механізм — копія радянських “організованих наборів”, за якими у 40–50-х роках минулого століття депортували кримських татар, українців із Західної України, чеченців, інгушів, балкарців. Риторика, звісно, підчищена: тепер не “виселення”, а “державна програма розвитку”. Але суть — та сама.
Крок за кроком сценарій виглядає знайомо:
- Паспортизація — юридичне оформлення підданства.
- “Відрядження” — перші хвилі примусових переміщень під соусом “роботи”.
- “Державні програми переселення” — формалізація примусу.
- Зміна демографічного складу — остаточна асиміляція та розчинення українського населення в російському просторі.
“Сибіризація” — не про економіку
Попри заяви Шойгу про “перенесення центру розвитку на Схід”, експерти розцінюють це як інструмент м’якої асиміляції. Москва розуміє: втримати окуповані території силою — дорого, а от виселити українців під виглядом “державних програм” — вигідно і контрольовано.
Така “Сибіризація” не відроджує Росію, а продовжує її стару імперську традицію — знищувати народи не кулями, а переписами, переселеннями та “робочими поїздками без повернення”.
І хоч на офіційних картах Шойгу малює майбутні “промислові кластери”, у цих лініях уже читаються обриси нової депортаційної хвилі — тієї самої, яку Москва намагається замаскувати під “розвиток Сибіру”.
