Волкер: Думаю, що між Порошенком і Путіним існує особиста ворожнеча.
“Я думаю, що це правда. По суті, це не лише правда, а і те, про що Росія сама говорила, що вона хоче бачити, як Порошенко зазнає поразки, і це просто факт. Я думаю, що існує особиста ворожнеча між президентом Путіним і президентом Порошенком”, – заявив Волкер.
Звісно, є ця особиста ворожнеча. Природа цієї ворожнечі в поразці Путіна перед Порошенко на переговорах у Мінську. Це описав президент Франції Олланд у своїх мемуарах. Путін настільки вертівся як вуж на сковородці, брехав і нахабно себе поводив, що навіть, зазвичай спокійна, Меркель прямо йому пригрозила дипломатичною ізоляцією.
А чому так сталося? Чому Путін вертівся?
Та тому, що Порох виявився сильнішим за нього як особистість. Він не піддався на погрози, на “російський наскок” (Путін при всіх заявив: “ваши войска окружены, сопротивление бесполезно” – чим навіть в якийсь момент вибив із сідла присутніх, та “я раздавлю вашу армию”). Порошенко ж не піддався і навпаки повів наступ на Путіна – що “я тобі цього не дозволю” (с).
Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент був так рознервувався, що став погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на Сході України є. Путін спохопився та взяв себе в руки».“Порошенко невідступно боронив суверенітет своєї країни, тоді як Путін домагався автономії для повсталих провінцій і хотів відтягти припинення вогню ще на три тижні. Він був настільки негнучким, що заперечував свій прямий зв’язок із ватажками сепаратистів, казав, ніби не може за них вирішувати, вимагав, щоб із ними проконсультувалися», — читаємо в спогадах.
І план Путіна на переговори провалився. А іншого плану в нього не було. Як у Пороха: план А, план Б і ще план В і Г.
З наскоку федералізація не вийшла і довелося Путіну обговорювати повістку запропоновану Порошенко. Тому Путін почав тягнути час в надії на “кател с 8 тис украми”, виходити радитись, пішов спати, чим остаточно і поховав свою позицію в очах посередників. І Порох вигриз перемогу в тій ситуації.
Ця поразка чисто міжособистісна. Один чоловік виявився сильнішим за іншого. І це з великою обідкою сприймається Путіним – мілким мужчинкою з комплексом маленького зросту, якому пропаганда за 20 років зліпила образ мачо верхом на коні і він сам в цей образ повірив. І несподівано програв якомусь шоколаднику.
А інші поразки лиш знову і знову давали під дих карлику – безвіз раніше, ніж у РФ, Асоціація, не зважаючи на мутки з референдумом в Нідерландах, нарешті Томос, та і взагалі харизма Пороха на нашому просторі, коли він як чоловік набагато яскравіший за Путіна, активніший, красномовніший. Ще й має достатню особисту вагу і ізолював президента РФ на міжнародній арені.
Усе це – предмет особистої неприязні Путіна до Порошенко. І це на міжнародній арені уже всі помітилі.
Хорошая статья, по делу!