Публікуємо відповідь на запит розслідувальської групи «SeaKrime» до Надзвичайного та Повноважного Посла України у Великій Британії Наталії Галібаренко щодо роботи Посольства у Міжнародній морській організації (ІМО).
Посольство України у Сполученому Королівстві Великої Британіїі Північної Ірландії
Embassy of Ukraine to the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland
Спікеру групи «SeaKrime» К.В.Яресько
Щодо запиту Центру «Миротворець»
Шановна Катерино Вікторівно,
У зв’язку з Вашим запитом від 15.01.2020 р. повідомляємо таке.
1. Як Посольство протидіє намаганням російської сторони легалізувати тимчасову окупацію АР Крим та м. Севастополь у рамках ІМО?
Компетенція ІМО, яка визначена у статті 1 Конвенції про Міжнародну морську організацію 1948 року, обмежується правовим регулюванням міжнародного торговельного судноплавства в технічній сфері, та не передбачає обговорення або ухвалення зазначеною міжнародною організацією будь-яких рішень з питань розмежування морських просторів, а також прав, якими може користуватися прибережна держава з позиції міжнародного права.
Таким чином, з огляду на специфіку діяльності ІМО, українською стороною було прийнято рішення зосередитися в рамках ІМО виключно на висвітленні конкретних фактів протиправної діяльності РФ в акваторіях Чорного і Азовського морів і Керченської протоки, що призвели до зіткнення суден, аварій на морі, забрудненню морського середовища тощо, а також перешкоджанню російською стороною імплементації Україною конвенцій ІМО, які регулюють питання безпеки судноплавства, навігаційно-гідрографічного забезпечення, пошуку та рятування. Такий підхід має також на меті уникнути звинувачень на адресу української сторони в політизації діяльності ІМО.
За результатами роботи, проведеної Посольством з метою протидії намаганням російської сторони в рамках ІМО легалізувати тимчасову окупацію АР Крим та м. Севастополь, Комітет з безпеки на морі ІМО в листопаді 2016 р. ухвалив рішення розпочати моніторинг ситуації з безпекою навігації в північно-східній частині Чорного моря. У грудні 2018 р. Комітет з безпеки на морі, на вимогу України та її ключових партнерів (країни ЄС, США, Канада та Грузія), розширив район моніторингу ІМО безпеки навігації у Чорному морі з північно-східної частини на північну частину, а в червні 2019 р. – також на Азовське море та Керченську протоку.
На виконання ухвалених рішень до Секретаріату ІМО двічі на рік передаються звіти, підготовлені українською стороною, про факти протиправної діяльності РФ, що становлять загрозу безпеці навігації в прилеглих до Криму морських районах. Зазначена інформація невідкладно доводиться циркулярними листами ІМО до відома держав-членів Організації, міжурядових організацій, що співпрацюють з ІМО, та неурядових організацій, які мають консультативний статус в ІМО.
Окрім цього, Посольство на регулярних засадах розповсюджує в робочих органах Організації інформацію про міжнародно-правове невизнання імплементації РФ конвенцій ІМО на окупованій території. Зокрема, це стосується:
1) ускладнень для пошуково-рятувальних операцій в північній частині Чорного моря, Азовському морі та Керченській протоці, які виникли внаслідок односторонніх незаконних дій РФ;
2) незаконної реєстрації суден під прапором РФ у тимчасово окупованих АР Крим та м.Севастополь;
3) протиправного будівництва та відкриття РФ мосту через Керченську протоку, а також дискримінаційних перевірок суден, які прямують до українських портів в Азовському морі;
4) невизнання кваліфікаційних посвідчень та посвідчень особи моряка, які видаються т.зв. «капітанами морських портів» після 15 липня 2014 року;
5) незаконного надання Російським морським регістром судноплавства (РМРС) суднам на тимчасово окупованій території АР Крим послуг конвенційного огляду та сертифікації для подальшої їх реєстрації під прапором РФ;
6) незаконного заходження суден до закритих морських портів України в АР Крим та м. Севастополь.
У контексті реагування на факти заходження окремих іноземних суден до закритих портів АР Крим, Посольством на регулярних засадах направлялися відповідні дипломатичні ноти та було забезпечено з початку 2019 року позбавлення 16 суден права плавання під прапором Камеруну, Коморських островів, Лівану, Монголії, Палау, Панами та Того (всього, починаючи з серпня 2017 року – 47 суден).
Більше того, Посольство в контакті з Секретаріатом ІМО забезпечувало невідкладне внесення змін про національність (прапор) суден-порушників у розділі «Відомості про судна та компанії» Глобальної інтегрованої інформаційної системи з питань судноплавства ІМО (https://gisis.imo.org/), яка знаходиться у відкритому доступі.
Поряд з цим, у червні 2018 року Посольство звернулося до керівника Морської адміністрації Танзанії з інформацією про поширену практику незаконного використання прапора зазначеної країни суднами, які були виключені з Регістру судноплавства Танзанії за заходження до закритих портів АРК. За результатами проведеної роботи, Морська адміністрація Танзанії звернулася до Секретаріату ІМО, який поширив інформацію про перелік суден-порушників серед держав-членів Організації циркулярним листом № 3876.
Таким чином, Посольством протягом 2017-2019 рр. було забезпечено:
– видання морськими адміністраціями 10 країн (Грузії, Коморських островів, Молдови, Монголії, Островів Кука, Палау, Сьєрра-Леоне, Танзанії, Того та Туреччини) на підставі інформації, наданої українською стороною, циркулярних листів з чіткими вказівками суднам під прапором цих держав утримуватися від заходження до закритих морських портів АРК;
– накладення штрафів та позбавлення права плавання під прапором зазначених держав усіх 47 суден-порушників (перелік додається);
– внесення інформації про позбавлення права плавання суден-порушників до Глобальної інтегрованої інформаційної системи з питань судноплавства ІМО;
– поширення інформації про перелік суден-порушників серед держав-членів ІМО циркулярним листом № 3876.
За результатами вжитих Посольством системних заходів, констатуємо, станом на сьогодні, відсутність інформації про факти заходження іноземних суден, окрім суден під прапором РФ та Сирії, до закритих портів АРК.
2. Чи використовує Посольство журналістські розслідування групи «SeaKrime», які регулярно публікуються на інформаційному порталі Центру «Миротворець»?
Так. Користуючись нагодою, від імені Посольства хотіла б висловити подяку групі «SeaKrime» за професійні журналістські розслідування, які допомагають державним органам України документувати факти незаконних суднозаходжень у порти Криму, а також сприяють оперативному реагуванню на такі випадки.
3. Які Ви бачите способи вдосконалення механізму моніторингу та протидії заходженням суден у закриті порти АРК з боку державних органів України?
Як відомо, капітани іноземних суден здійснюють заходження до закритих морських портів України в АР Крим переважним чином з відключеною автоматичною ідентифікаційною системою (АІС) з метою приховування зазначених випадків.
Відповідно до вимог правила 19 Глави V Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р. (СОЛАС-74), АІС є обов’язковою для використання для суден водотоннажністю понад 300 реєстрових тонн, що здійснюють міжнародні рейси, суден водотоннажністю понад 500 реєстрових тонн, що не здійснюють міжнародні рейси, і всіх пасажирських суден.
Порядок використання АІС на суднах регулюється Переглянутим керівництвом щодо експлуатації на суднах суднових автоматичних ідентифікаційних систем (АІС), затвердженим резолюцією Асамблеї ІМО А.1106(29) від 02.12.2015 р.
Поряд з цим, зазначене Переглянуте керівництво не встановлює відповідальності капітанів суден у випадку навмисного відключення АІС, або внесення змін до АІС шляхом зміни напрямків руху цих суден. Як правило, капітани суден пояснюють таке відключення «виходом з ладу обладнання». Також у Конвенції СОЛАС-74 відсутній механізм притягнення до відповідальності держав-учасниць Конвенції (як держави прапора, так і прибережної держави).
Враховуючи викладене, у контексті вдосконалення механізму моніторингу заходжень суден у закриті порти АРК вважали б за доцільне рекомендувати компетентним органам України опрацювати можливість використання Глобальної системи дальньої ідентифікації та контролю місцезнаходження суден (Long-range identification and tracking – LRIT, інформація про функціонування системи розміщена на сайті ІМО за посиланням: http://www.imo.org/en/OurWork/safety/navigation/pages/lrit.aspx).
Для цього потрібно розмістити через Національний центр дальньої ідентифікації та контролю місцезнаходження суден КП «Морська пошуково-рятувальна служба», що знаходиться в підпорядкуванні Державної служби морського та річкового транспорту України, з посиланням на правило 19-1 Глави V Конвенції СОЛАС-74, вимогу до морських адміністрацій країн-членів ІМО надавати Україні в автоматичному режимі інформацію про намір заходження суден під іноземним прапором в акваторію закритих морських портів АРК. Таким чином, державні органи України мали б змогу отримувати дані про заходження іноземних суден в закриті порти АРК в режимі реального часу. Також, на відміну від системи АІС, використання системи LRIT на судні контролюється державою прапора (за допомогою національних центрів дальньої ідентифікації та контролю місцезнаходження суден), а дані про заходження суден в акваторію закритих морських портів АРК фіксуються державою прапора (морською адміністрацією) та можуть бути використані як доказова база у відповідних кримінальних провадженнях, ініційованих компетентними органами України.
Водночас, змушені констатувати невирішеність на державному рівні, станом на сьогодні, таких технічних питань використання системи LRIT:
1) визначення організації, якій КП «МПРС» надало б доступ до інтерфейсу користувача LRIT для можливості автоматичного відстеження місцезнаходження суден, підключених до системи LRIT, у визначеній зоні навколо Кримського півострова;
2) визначення порядку компенсації КП «МПРС» витрат за користування системою LRIT (вартість одного повідомлення з даними про місцезнаходження судна складає еквівалент 0,25 дол. США).
З повагою,
Посол, Постійний представник України при ІМО
Н.М.Галібаренко
