Значно більше спільного мають поляки з українцями, ніж українці з росіянами – це повністю інша ментальність
Таку думку висловила польська дослідниця, етнологиня, перекладачка і волонтерка Ольга Соляш у програмі “Європейці” з Лесею Вакулюк в етері Еспресо.
Українці — європейський народ
“Набагато більше спільного мають поляки з українцями, чим українці з росіянами. Це інша ментальність, повністю інша ментальність. Я вважаю, українці абсолютно європейський народ, який має в своїй історії багато елементів будування також демократичних структур. Починаючи хоч би з тих віче ще з руських часів. Але також козацький час – якісь демократичні, можна б сказати, вибори. Україна має також свою історію в XX столітті, кінець XIX – початок XX століття – також будування національної свідомості й державності, яка спиралася великою мірою на якісь демократичні елементи. Врешті-решт Україна має Майдани за собою – три, починаючи від Революції на граніті, і Помаранчева Революція, і Революція гідності. Того, перепрошую, москалі не мають”, – вважає вона.
Ментальність як розділова лінія
Ольга Соляш наголосила, що у росіян інша ментальність. Починаючи від чуття колективності, розуміння відповідальності за будування країни – у них немає державницького бажання творити державу спільно і мати відповідальність за будування якогось спільного простору.
“Це навіть можна подивитися на такому найнижчому рівні: село. Українське село як виглядає і як виглядає російське село. Етнографи вже в XIX столітті звертали увагу на те, що російське село абсолютно відрізняється від українського села. В українському селі садок – оспіваний вишневий біля хати, але це фактично так є. В українському селі квіти, в українському селі все-таки щось має бути, довкола хати має бути зелено.
У Московії будинок і болото. Я розумію, могло і не бути болото, якби не було мокро. Але будинок – і для будинка фактично мало що посаджено, якби не було потреби. Вони все-таки мають ментальність кочівників, і від того не втечеш. Вони є інші – це кочівничий народ. Вони творилися заради того, що вони постійно пробували загарбати нову територію, її підкорити, висмоктати, іти, іти, іти, продовжувати іти далі. А українці – це такий етнос, який десь прив’язаний до землі. І це відчувається – прив’язаність до землі. Я думаю, що прив’язаність до землі дає також більше мирності у звичайному, щоденному побуті. Бо людина, коли вона залежна від циклів природи, вона також стає більш покірною до світу. Зрештою, земля – я думаю, багато людей це відчуває, що трошки сама земля, праця на землі забирає негативну енергію. І я вважаю, що українці в своїй природі народ неагресивний. Але це одночасно також народ, який має межу терпіння. Це так і є”, – наголосила вона.
Аби визначити своє місце у світі та історії загалом дуже важливо поглянути на себе зі сторони.
Московщина впродовж сотень років не втомлюється переконувати українців в тому, що ми з ними один народ. Зросійщені малороси увірували в нав’язану ідею і зраджують українську націю щоразу, як тільки у України з’являється можливість вирватись з лап ненажерливого російського окупанта. Але теза про однаковість і єдинонародність не відповідає дійсності. Разючу відмінність на користь українців помічали чужинці ще в далеку давнину.
Іноземці зазначали: “українські селяни – найкращі хлібороби “, “далеко чесніші за росіян, менш звиклі до рабства” і інше. Та одночасно вони задавались питанням: “Як воно прийшло до того, що незалежні козаки опинилися під московським ярмом”, ” як це вдалося московітам – окайданити козаків”?
Завдяки спогадам, особистому листуванню та описам іноземців, які подорожували нашими краями, ми можемо уявити якими були ми, якою була Україна в минулому.
Цитати іноземних дипломатів, мандрівників, вчених та військових, їхні власні спогади і враження від нашої країни, культури, традицій та людей:
