✨ Лемківська спадщина під охороною держави: киселиця та кривулька в Національному переліку НКС України

Два елементи лемківської культури з Тернопільщини офіційно отримали статус і захист у Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Йдеться про «Традицію приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті» та «Кривульку – лемківську жіночу нагрудну прикрасу: орнаментальні традиції та технологію виготовлення». Обидва елементи представляють Тернопільщину і стали результатом кропіткої роботи, що тривала упродовж 2025 року.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Тернопільського обласного методичного центру народної творчості, передає “Еспресо.Захід“.

Бувальщина про Конотопську відьму та таврійський розпис внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини

Це досягнення — плід злагодженої співпраці Тернопільського обласного методичного центру народної творчості, департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації з ініціаторами подання: Тернопільською організацією Всеукраїнського товариства «Лемківщина» та музейним комплексом «Лемківське село». Рік тому ці елементи вже були внесені до обласного переліку НКС Тернопільщини та активно популяризувалися на культурно-мистецьких подіях краю. Тепер — наступний, значно вагоміший крок.

Весільний обряд міста героя Баштанка внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України

Киселиця — страва з характером і пам’яттю. Це основа лемківського гастрономічного спадку, проста за складом і глибока за змістом. Її готують з вівса — не випадково, адже Лемківщину здавна називали краєм вівса та ялівцю. Рецептура нескладна: спершу закваска, потім — приготування самої страви. Їдять киселицю з «бандурками», тобто з картоплею, або п’ють як тонізуючий напій. Водночас це ще й обрядова їжа. На різдвяному столі, весіллях, храмових празниках без киселиці не обходилися. Сьогодні її варять не лише в Україні — традиція живе у США, Польщі, Канаді та інших країнах, де мешкають діти й онуки депортованих лемків.

Культура на рівні ДНК: Весільний обряд зі Львівщини визнали частиною культурного коду України (відео)

Не менш промовистою є кривулька, або кривуля, — лемківська жіноча нагрудна прикраса, яка одразу притягує погляд. Це широкий круглий комір з бісеру, що прикриває шию, плечі та груди. Його виплітали з дрібних кольорових намистинок на волосяній або шовковій основі, ретельно добираючи орнамент і кольори так, щоб вони гармоніювали з одягом. Узори компонувалися у трьох смугах різної ширини. Найчастіше зустрічаються ромби, квадрати, трикутники, ламані лінії, зиґзаґи, хрестики та крапки.

Сьогодні кривулька переживає справжній пік відродження — її носять, відтворюють, переосмислюють, але не втрачають поваги до традиції.

Попри депортацію, що розкидала лемків по всьому світу, і потужні асимілятивні процеси, ці елементи культури вціліли. Вони збереглися в родинах, пам’яті, побуті та святі. Передавалися з рук у руки, від серця до серця. Тепер вони мають ще й офіційний захист держави — у Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. І це не крапка, а хороший знак: лемківська культура звучить, смакує і сяє далі.

Культурна спадщина України

Чотири елементи культурної спадщини Львівщини – Городоцький шов, культура споживання Засипаної капусти, традиція створення бойківської писанки булавкою та традиція дзвонарства у Львові, увійшли до нематеріальної культурної спадщини України.

Раніше Рівненщина ініціювала включення поліської дудки-викрутки до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Також трембіта і мосяжництво можуть поповнити перелік нематеріальної культурної спадщини України.

Вівчарське свято “Міра” внесли до нацпереліку нематеріальної культурної спадщини України. До списку потрапили і голубці з млинцями з Рівненщини, а також буковинські голубці.

Крім того, Дрогобицька сіль може потрапити до переліку нематеріальної культурної спадщини України.