Горіла сосна, палала.
Студія «Квартал 95» опинилася в епіцентрі чергового інформаційного урагану після того, як у ЗМІ спливло ім’я одного з її співвласників — бізнесмена Тимура Міндича — у контексті розслідування можливої корупції в енергетичній сфері.
У компанії поспішили відмежуватися від історії, закликавши не використовувати назву студії «у спекулятивних чи політизованих контекстах». Там наголосили, що Міндіч має лише юридичний зв’язок із «Кварталом», але не бере участі у творчих чи виробничих процесах, не впливає на рішення та контент.
Інакше кажучи — «папери є, але до жартів руки не докладає».
Однак у соцмережах хвиля скепсису лише зростає. Адже для багатьох «Квартал 95» давно перестав бути просто комедійною фабрикою — це бренд, який асоціюється і з політикою, і з великими грошима.
Не бракує й іронії: мовляв, Ігор Коломойський, який свого часу активно співпрацював зі студією, теж «ні при чому» — просто замовляв розважальні номери «у спекулятивних чи політизованих контекстах», щедро оплачуючи вибухові політизовані підтексти.
У пам’яті ще свіжі виступи «Кварталу», де пародії межували з політичним тролінгом, а жарти — із ризиком для здоров’я та навіть життя. Один із найгучніших прикладів — номер про спалений будинок Валерії Гонтаревої, колишньої очільниці НБУ, яка, попри шквал критики, стабілізувала банківський сектор у найважчі роки війни та врятувала мільйони вкладників від банкрутства.
Тоді на адресу студії сипались звинувачення у «виконанні замовлень олігархів». Сьогодні, схоже, історія намагається повторитися — тільки у ще більш «гарячому» виконанні.
Звісно, цього разу, кварталу ніхто не урізав шматок із енергетичного пирога Міндича. Вони тут, справді, ні при чому, дрібна сошка, яку не допустили до дорослих ігрищ. Їхня стеля – комедіянство і політичне “мочилово” на сцені.
А поки «Квартал 95» запевняє, що з політикою їм «не по дорозі», публіка, як завжди, не втрачає почуття гумору. Бо хто-хто, а ці хлопці самі навчили країну сміятися з усього — навіть тоді, коли смішно вже не дуже.
Хоч поржемо.
