Одеса, літо, пляж – а десь у небі гуде чергова ворожа смертоносна залізяка. Але це – не про паніку.

ППО працює, як досвідчений офіціант: швидко, точно й без зайвих запитань. Один постріл – і залізне москальське лахміття летить купатись у море. А пляж тим часом вибухає оваціями, як на фестивалі фаєр-шоу.

У кадрі – справжній південний вайб під акомпанемент наших захисників неба. Коли навіть війна не здатна зіпсувати настрій біля моря.

І хочеться собі уявити – так ми зустрічатимемо перемогу.

Але якщо серйозно – ця війна триває занадто довго. Вона стала буденністю. Люди з відносно спокійних міст, особливо на заході країни, можуть засуджувати тих, хто на пляжі. Але людина – така структура, яка пристосовується до всього.
Больовий поріг змінюється. Безпекові інстинкти глушаться. Організм вчиться виживати під нескінченним тиском тривоги й страху.

І ця адаптація – не про байдужість. Вона – про виживання.