Найбільше в світі спеціалізоване видання TradeWinds, яке вже понад 25 років висвітлює всі аспекти судноплавства, публікує репортажі, розслідування, аналітику та експертні огляди в морському бізнесі, опублікувало статтю про досвід України щодо застосування санкцій до іноземних суден за незаконне заходження до кримських портів (переклад).

З реєстрів Белізу, Болівії та Камеруну виключено судна, які заходили до регіону, анексованого Росією в України

17 березня 2020, автор Гарі Діксон, Лондон

За новими даними, такі держави прапора як Панама, Монголія та Танзанія, активно виключали з реєстрів судна, які відвідали Крим, колишній регіон України, анексований Росією у 2014 році.

Називаючи територію “тимчасово окупованою”, Віталій Мошківський, заступник постійного представника України при Міжнародній морській організації (IMO), розповів TradeWinds, що з 2017 року 11 різних держав позбавили 50 суден права ходити під їхніми прапорами за порушення санкцій ООН та ЄС, введених проти Росії за незаконну анексію півострова.

Наразі діє ще й заборона на імпорт товарів, що походять з Криму, якщо вони не мають українських сертифікатів, пояснив він.

Беліз та Болівія виключили по одному судну, Камерун – три, а Коморські острови – чотири.

Тим часом Ліван зняв свій прапор із двох, Монголія та Палау виключили по шість суден, Панама – три, Сьєрра-Леоне – п’ять і Танзанія – 12, Того – 11.

Три кораблі було виключено вже цього року.

Беліз вилучив 12 лютого балкер Federal Adi (водотонажність 29 500 т, побудований в 1996 році), який було перейменовано на Polina 1 лютого. Судно зареєстроване у власності Antalya Shipping з 27 лютого, а до цього було у власності Old Stone Shipping. Відтоді судно було перереєстроване під прапор Сьєрра-Леоне. Болівійський реєстр позбавив прапора суховантажне судно Bellatrix (водотонажність 2 900 т, побудований у 1978 р.). Зареєстрований оператор – MD Shipping Ukraine. Наразі прапор судна невідомий. Прапор Камеруну було знято вантажного судна Pawell (водотонажність 3 000 т, побудоване у 1984 році). Його прапор також наразі невідомий. Згідно з реєстраційними даними судно експлуатується російською компанією Rootshipservice з 2018 року.

Редакція TradeWinds не змогла зв’язатися з цими компаніями.

Україна вимагає дотримання санкційного режиму від держав прапора

Журналісти Tradewinds бачили листи від держав прапора, що підтверджують їх видалення.

Мошківський зазначив: “Україна очікує, що відповідні морські адміністрації держав прапора забезпечать дотримання судновласниками, операторами суден та їх капітанами міжнародного права та порядку в’їзду до українського Криму”.

У 2014 році парламент України прийняв закон, який передбачає, що іноземним громадянам дозволяється в’їзд та виїзд із Криму лише за умови отримання спеціального дозволу, виданого Державною міграційною службою України та лише через пункти в’їзду та виїзду, які контролюються владою України.

Порушення цього порядку карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. “Отже, будь-яке використання або спроба використання незаконного пункту в’їзду або виїзду з тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судном з іноземним прапором порушує закони України”, – заявив Мошківський.

Осередок напруги на вході в Азовське море

Минулого липня повідомлялося, що Служба безпеки України заявила, що виявила танкер, який використовувався при захопленні трьох українських кораблів у листопаді 2018 року.

В Ізмаїлі було заарештовано судно Nika Spirit (водотонажність 3 800 т., побудоване у 1989 році).

Українська прокуратура заявила, що десятеро росіян з екіпажу судна були затримані для допиту.

Російські інформаційні агенції заявляють, що під час арешту на борту перебували близько 15 росіян. Служба безпеки України заявляє, що судно Nika Spirit, яке раніше називалося Neyma, було переміщене під Кримський міст, аби перекрити прохід трьох кораблів ВМС України в Азовське море.

Росія відкрила вогонь по українських кораблях, після чого захопила їх та затримала 24 українських моряків, звинувативши їх у незаконному вході до її територіальних вод. Українська сторона звинувачення відкидає.

Регіон був анексований у лютому 2014 року після Революції гідності, в результаті якої президента Віктора Януковича було усунуто від влади. Росія провела на півострові суперечливий референдум щодо  возз’єднання Криму з Росією, який вважається неконституційний за українськими та кримськими конституціями; за офіційними результатами більшість підтримала приєднання до Росії. Однак голосування було бойкотовано багатьма лояльними до України громадянами і визнано нелегітимним урядами Заходу та Організацією Об’єднаних Націй.

Переклад: Артем Величко