Комісар ООН “забув”, що на росії абсолютна більшість протестантських церков заборонена


Російське лобі досі активно працює у всіх міжнародних організаціях. Терорист №1 у світі, який загрожує світовому порядку, досі присутній в усіх органах Організації Об’єднаних Націй і навіть може скликати Радбез ООН, щоб “засудити” постачання зброї Україні для захисту від російських людожерів, або “засудити” право захисту життя і свободи українців від російсько-фашистських окупантів.

Нещодавно у 41-й періодичній доповіді управління верховного комісара ООН із прав людини прозвучала теза, нібито Україна обмежує релігійну свободу. Йдеться про заборону функціонування неканонічної, розкольницької, прокремлівської і фсбшної так званої церкви московського патріархату.

Росія через своїх агентів впливу постійно зміщує акценти, вводить в оману західну аудиторію, та просто бреше. В Україні, на відміну від росії, немає заборони віросповідання, йдеться лише про національну безпеку (здатність країни своєчасно виявляти, запобігати і нейтралізувати реальні та потенційні загрози національним інтересам), заборону пропагування військової агресії, загарбницької війни, під маскою релігійності.

На відміну від тієї самої росії, де абсолютна більшість протестантських церков заборонена. Саме через віросповідання.

Петро Андрющенко, Керівник Ценру вивчення окупації про те, чи дійсно в Україні є обмеження релігійної свободи.

“З урахуванням близькості керівництва ООН до російського впливу й з огляду на тотальне лобі росіян у всіх міжнародних інституціях – це мало рано чи пізно статися. Майже головний козир російської пропаганди – порушення прав віруючих в Україні. Тема, яка відгукується в багатьох країнах цивілізованого світу через домінування ліберальних цінностей.

Проте чи дійсно в Україні є обмеження релігійної свободи?

Висновки ООН стосуються закону про заборону релігійних організацій із керівним центром у Росії. Україна не дозволяє діяльність організацій, що позиціонують себе як релігійні, у разі підпорядкування керівним центрам, які розміщуються в державі-агресорі.

Чи забороняє така заборона саму релігію? Аж ніяк. Більше того, вона взагалі не стосується питань віросповідання. На відміну від тієї самої Росії, де абсолютна більшість протестантських церков заборонена. Саме через віросповідання. Але чомусь у доповіді управління верховного комісара ООН про це жодної згадки. Можливо, тут відповідь на питання, чому раптом така увага до України?

Але повернемося до заборони московських релігійних організацій.

Хоча вона стосується не лише РПЦ і була введена з міркувань національної безпеки, не зайве згадати, що саме Москва використовує РПЦ для пропаганди війни й поширення ідеології рашизму. Хіба це віросповідання, коли церква вголос підтримує геноцид українців і закликає, по суті, убивати нас за наявність власної церкви? Чи має вільно діяти не лише в Україні, але й у світі подібна церква? Чи відрізняється вона чимось від інших терористичних угруповань та організацій, що використовують релігію для надання тероризму вигляду боротьби за релігійну свободу? Не думаю.

Більше того. Якщо повертатися саме до віросповідання, то офіційна Україна жодним чином не втручалася у процес переходу релігійних громад УПЦ МП у підпорядкування ПЦУ. Такий перехід був і залишається самостійним рішенням вірян.

Підсумовуючи, верховному комісару було варто згадати про справжні обмеження релігійної свободи в самому нелюдському прояві. Що саме російські окупанти за час повномасштабного вторгнення вбили 50 священників і зруйнували близько 700 храмів різних конфесій в Україні.

Проте ми чуємо лише мовчання і звинувачення жертви. Знову і знову – з боку ООН.”


Нетерпимість до будь-якої віри, окрім політизованої, кровожерливої, прокремлівської під проводом Гундяєва, на росії – це норма.

Так, 9 червня 2014 бойовики угрупування “Російська православна армія” розстріляли дияконів п’ятидесятницької церкви “Преображення Господнє” в Слов’янську Володимира Величка і Віктора Брадарського і двох синів пастора цієї церкви – Рувима та Альберта Павенків.

Бойовики люто ненавиділи вірян, вважали їх церкву американською, а отже – ворожою. У 2014 році терористи пред’явили вірянам звинувачення в “злочині проти ДНР” – підтримці української армії. Мовляв, священики п’ятидесятницької церкві готували атовців – привозили їжу на блокпости ЗСУ і Нацгвардії, інфомували їх про дії бойовиків.

Чотирьох прихожан було викрадено, а згодом жорстоко вбито і спалено. Їх тіла вдалося знайти лише після звільнення міста Слов’янська від бойовиків за дитячою лікарнею, де віднайшли ще 14 тіл.

Donate to Myrotvorets

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *