В це неможливо повірити, але це справді реальна історія.

Два тижні під носом ворога і щонайменше 5 разів наш поранений воїн корегував вогонь арти. Коли російські фашисти вже підійшли впритул, попросив зі всіх стволів вдарити по своїй позиції.

Бійці розповідають:

В любому випадку його чекала там смерть. Якщо підари заходять на наші позиції, то наших солдат вони не беруть в полон. Вони просто їх розстрілюють і потім уходять. Було так, що, можливо наша артилерія врятує його. Біля нього наші снаряди і міни падали, підари помирали, а він живий лишився.

Далі ще більше. Коли стало зрозуміло, що підійти до Фіна неможливо і єдиний його шанс на порятунок – це пройти мінним полем до своїх, він і це здолав.

Про побратимів, які кілька разів, ризикуючи життям, намагались його витягнути, він говорить:

Я себе до цих людей навіть прирівнювати не буду. Мені з ними поряд не стояти. Високого духу люди, – каже Сергій.

А українські бійці кажуть, що не знають, як би себе повели в його ситуації, чи витримали би?

Джерело: Фокус.

Український воїн-десантник Сергій Споденюк на позивний “Фін” не встиг евакуюватися з позиції в районі Кліщіївки на Донеччині і 14 днів пробув сам в оточенні противника. За цей час побратими тричі намагалися його врятувати, але нічого не виходило.

На Бахмутському напрямку тривають активні бойові дії і противник намагається взяти нові території під свій контроль. Опір з боку українських захисників не дає їм цього зробити і навіть у найскладніші моменти вони продовжують боротися. Так вчинив і 36-річний військовослужбовець, який залишився один в оточенні противника.

На опублікованих кадрах можна побачити, що бої на передовій фактично не припиняються і постійно є активність з боку противника. Бійці ЗСУ за допомогою рації дізналися, що в районі Кліщіївки їхній побратим залишився один на позиції і вирушили його рятувати.

14 днів Сергій Споденюк утримував свою позицію наодинці і при цьому зміг не видати себе супротивнику.

“Я тоді в Бога попросив, кажу: Господи, якщо ти допоможеш витягнути “Фіна” і він буде живий, тоді я кидаю курити. Я вже чотири дні не курю. Протягом 14 днів він (“Фін”, — ред.) утримував свою позицію. Останні 4 дні він пролежав між трупами противника. Без води та їжі. І тільки виходив на рацію в зазначений час”, — розповідає командир взводу 80-ї ОДШБ Юрій.

Бої за Кліщіївку: наступ ЗС РФ

Росіяни вогневою артилерією намагалися накривати позиції з бійцями ЗСУ і в результаті це призвело до загибелі та поранень деяких українських десантників. Тяжкі випадки одразу почали евакуювати, однак часом на це йшло не менше доби.

Сергій Споденюк теж виявився поранений в обидві ноги, однак заявив, що останнім піде з позиції. Коли прийшла його черга, то війська противника вже максимально до нього наблизилися. У підсумку він там залишився один на два тижні.

По рації “Фін” попросив своїх побратимів накрити позицію артилерією, щоб не дати ЗС РФ захопити цю ділянку фронту. Він розумів, що в будь-якому разі на нього може чекати смерть, бо окупанти не беруть у полон бійців ЗСУ, згадує командир взводу, а одразу розправляються з ними. У результаті українські снаряди вбивали ворога, а от десантник залишився живим. За 2 тижні він ще 5 разів спрямовував вогонь на ЗС РФ, чим дуже допоміг захисникам.

Бої за Кліщіївку: порятунок “Фіна”

За 14 днів українські захисники тричі намагалися врятувати Сергія Споденюка, однак дії супротивника не давали їм наблизитися до позиції, хоч вони й не знали всієї ситуації.

Аеророзвідники з дронів скидали десантникові воду, їжу та батарейки для рації, щоб він мав можливість тримати зв’язок із побратимами.

В один момент стало зрозуміло, що можливості підійти до позиції фактично немає і у “Фіна” був тільки один варіант — самостійно дістатися до свого взводу через мінне поле. Цей сценарій спрацював. Зараз він у госпіталі під наглядом лікарів.

“Я знав, що я вже звідти не вийду. Зачепить, не зачепить — я не хочу із себе героя робити, я про це не замислювався”, — розповів “Фін”.