“Я люблю піхоту. Піхота – це початок всього і кінець всього. Мені кажуть: “війна дронів, рОботи…” Все це класно, але якщо піхота не піде і не зробить свою роботу, то нічого не буде літати. І, взагалі, оте все, що літає, вибухає – все має працювати на піхоту, все має крутись навколо піхоти. І в тилу мають на кожного піхотинця по 6-8 людей працювати. На кожного. Нехай ідуть водіями, в забезпечення, в тил, в логістику, дронарями, ким завгодно, йдіть. Але не забувайте, що ви йдете для того, щоб рухали посадки – піхота, рухали села – піхота, тримали міста – піхота. Все – піхота.”

12 березня російська штурмова група атакує нашу позицію, на якій тримають оборону бійчиня “Вирва”, боєць “Шустрий” та колумбієць “Піньйо”. Після підриву рашистами позиції українських захисників, Вирва з побратимами два дні перебуває під завалами. До них підходять російські загарбники і через проломи в завалах пропонують здатися.