Коли агресора знову умиротворюють

Світ щойно отримав тривожні дані: російські космічні апарати «Луч-1» і «Луч-2» виконували серію підозрілих, небезпечних маневрів навколо понад десятка європейських супутників, імовірно перехоплюючи їх сигнали та відстежуючи роботу з орбіти.

Що саме сталося

Європейські служби безпеки не виключають, що під час небезпечних зближень російські супутники могли перехоплювати як технічні метадані та параметри сигналів, так і окремі незашифровані або слабо захищені фрагменти супутникового зв’язку.

За даними посадовців, РФ вже має технології для маніпуляції чутливими даними, що загрожує стабільності цілих держав.

За даними Financial Times, з часу запуску «Луч-2» у 2023 році він неодноразово підходив до групи супутників на геостаціонарній орбіті, що забезпечують комунікації Європи, включно з Великою Британією, а також Африки та Близького Сходу.
Російські апарати, за даними спостерігачів, відстежували як цивільні, так і державні супутники, зокрема ті, що пов’язані з оборонними мережами НАТО.

Апарати серії «Луч» «маневрували та “паркувалися” поруч із геостаціонарними супутниками, часто на багато місяців», пояснила Белінда Маршан, головна наукова директорка американської компанії Slingshot Aerospace, яка відстежує космічні об’єкти за допомогою наземних сенсорів і технологій штучного інтелекту.

Попри те що подібні космічні технології мають також США і Китай, саме Росія вирізняється однією з наймасштабніших і найактивніших програм орбітального шпигунства. Її супутники системно використовуються для зближення й стеження за чужими апаратами, що свідчить про свідомо агресивну модель поведінки в космосі. У Берліні неодноразово наголошували: супутникові системи є критично вразливою основою сучасних держав, і втручання в їхню роботу здатне паралізувати цілі країни. Саме тому російська активність на орбіті розглядається як серйозна і довгострокова загроза, яку Захід більше не може дозволити собі ігнорувати.

«Супутникові мережі — це ахіллесова п’ята сучасних суспільств. Той, хто атакує їх, може паралізувати цілі держави. Російська діяльність є фундаментальною загрозою для всіх нас, особливо в космосі. Загрозою, яку ми більше не можемо ігнорувати», — наголосив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у виступі у вересні минулого року.

Ці маневри — не просто «дивна поведінка» у космосі. Фахівці побоюються, що:

• перехоплення сигналів може поставити під загрозу конфіденційну інформацію, яку ці супутники передають;
• Росія може отримувати дані про маршрути, команди і технічні параметри супутників, що дає тактичну перевагу у разі конфлікту;
• у гіршому сценарії можливі маніпуляції траєкторіями або навіть збиття супутників, з порушенням важливих комунікаційних та навігаційних мереж.

Експерти називають це не лише космічним шпигунством, а частиною ширшої стратегії «гібридної війни», де бойові дії і розвідка виходять за межі Землі та переходять у космос.

Космос як новий фронт

Це не перший сигнал: раніше російські розвідувальні супутники вже наближалися до західних космічних апаратів на небезпечно малі відстані, достатні для перехоплення їхніх сигналів. Аналогічні випадки викликали серйозне занепокоєння серед європейських і північноамериканських оборонних колів.

Європа вже реагує — нарощує власні системи захисту, посилює шифрування комунікацій і готує нові стратегії космічної безпеки. Але справа не лише в технологіях: простір за межами атмосфери перетворюється на поле бою, де інформація, доступ до даних і контроль над трафіком можуть мати наслідки не менші, ніж на полі бою чи в кіберпросторі.

Що це означає для світу

Космос був і має залишатися нейтральним простором для наукових досліджень і цивільних потреб. Але зараз він стає ще одним фронтом у глобальному суперництві між державами. Якщо за геополітикою на Землі йшли танки й ракети, то в космосі — супутники, дані і доступ до комунікацій. І саме тут може зародитися новий, менш помітний, але не менш небезпечний масштаб конфлікту.

„Гібридні зоряні війни“ вже почалися, і вони вимагають уваги так само, як і будь-які інші загрози глобальній безпеці.

Частково використані матеріали ТСН, Financial Times.