Фашистська росія готує викрадених українських дітей для своїх подальших воєн – слухання у Конгресі США


"Це ж треба мати сатанинський намір,
чаїть в собі невиліковний сказ,
щоб тяжко так знущатися над нами
та ще й у всьому звинуватить нас!"
Ліна Костенко

Чи не найстрашніші злочини російських фашистів – це знущання над дітьми. Українські діти піддаються тортурам, як фізичним, так і моральним. Проте, ознайомтесь з їхніми свідченнями, українські діти відмовляються від російських паспортів, рвуть насильно видані російські свідоцтва про народження, мріють про повернення в Україну, і так само, як дорослі звільнені з російських катівень, безкінечно радіють поверненню на рідну землю, цілують прапор, вигукують гасло “Слава Україні!”.

Джерело: Голос Америки.

Троє молодих українців – ще неповнолітніх за американськими мірками – 31 січня свідчили у Конгресі США про тортури, які вони пережили, коли їх викрала Росія, та про свій шлях додому за допомогою фундації Save Ukraine. Ще один 20-річний хлопець розповів американцям про свій жахливий досвід через відеозапис. Ще сотні тисяч дітей та дорослих залишаються в росії, будучи незаконно переміщеними туди росіянами під час війни.

І члени української делегації, і представники Конгресу США наголосили під час слухань Гельсінської комісії, що росія викрадає українських дітей для їх подальшої підготовки і використання у своїх подальших війнах.

Погрожували: якщо не підкорюся Росії, то просто помру у дитячому таборі

“До мого дому у Херсоні прийшли військові і сказали, що забирають до дитячого табору у Криму. Мої батьки не чують і не можуть говорити, тому сперечатися не могли”, – розповів під час слухань 18-річний Денис.

У таборі хлопцеві, який має діабет, росіяни не давали медикаментів, тож за місяць були змушені викликати “швидку допомогу” через його фізичний стан.

“Керівник табору, колишній український правоохоронець Валерій Астахов, котрий втік у 2014 році погрожував: якщо не підкорюся Росії, то просто помру у таборі, – свідчить Денис. – Я не хотів бути громадянином Росії. З російського номера подзвонив на гарячу лінію Save Ukraine і стрибав від радощів, коли дізнався, що по мене приїдуть. На кордоні фсбшники двічі допитували і перевіряли телефон. А коли я побачив напис “Україна”, я взяв в обійми важку сумку і просто закричав: “Слава Україні!”

“Росіяни намагаються стерти ідентичність українських дітей, яких вони викрали та виховують їх як нове покоління російської армії. Ви можете бути певні: через 10 років Росія використає цих українських дітей у своїй новій агресії проти іншої країни”, – заявив під час слухань український омбудсмен Дмитро Лубінець.

Цю ж тезу озвучила і конгресвумен від штату Техас Шейла Джексон Лі.

Вона відзначила злочинну небезпеку того, що українських дітей у Росії програмують стати учасниками “підлої, небезпечної та незаконної” війни у майбутньому вже від імені Росії.

Серед затриманих в Україні російських військовополонених, як розповів Лубінець, уже були вихідці з Криму:

“Вони вже вирощують так [українських] дітей з 2014 року, після окупації українського Криму. Тож ви вже бачите результат. Це російська система – окупувати території, забрати дітей, виростити з них нових солдатів і йти далі до нової агресії”, – констатував посадовець.

З його слів, якщо США не нададуть нам допомогу, Росія продовжить окупацію і кількість викрадених українських дітей зросте. І майбутнє цих дітей – “бути росіянами за паспортом, бути мобілізованими, бути частиною нової російської армії”.

Дітям у Росії “промивають мізки” для знищення української ідентичності – президентка ПА ОБСЄ

Конгресвумен Джексон Лі також навела приклади, коли росіяни вводять в оману викрадених дітей: кажуть, що їхні батьки в Україні відмовилися від них і не чекають їхнього повернення.

На це відреагувала президентка Парламентської асамблеї ОБСЄ Піа Каума, також присутня на слуханнях:

“Маючи особистий досвід прийомної матері, я знаю, яке це важке відчуття бути відкинутими власними батьками. І як важко відновити довіру до світу у такої дитини та загалом повернути їй здатність до повноцінного щасливого життя”.

Піа Каума додала, що українські діти перебувають навіть у російському таборі поблизу кордонів її власної країни – Фінляндії. Там, каже Каума, їм “промивають мізки” для знищення української ідентичності.

“Останнє, що ви хотіли б бачити як батьки – це щоб ваша дитина від вас відмовлялася або не визнавала вас, будучи “перепрограмованою”, – додала Джексон Лі.

Конгресвумен закликала надати Україні необхідне фінансування для того, що кваліфіковані фахівці допомогли дітям, котрі пережили російську окупацію або полон, повернутися до мирного життя.

Росіяни били мене в груди і націлили зброю, я прощався із життям

20-річний Олександр Корзун розповів учасникам слухань про знущання, яких зазнав від російських окупантів, котрі облаштували камеру тортур у розграбованому продуктовому магазині з вибитими вікнами на Київщині:

“Нас поставили на коліна і націлили на нас зброю. Ми думали, що наше життя підійшло до кінця, я попрощався з друзями. Один із солдатів тягнув мене і кричав, що ми – нацисти, що у нас нацистська ментальність і що нас “потрібно знищити”.

Мене били у груди, звинувачували, що я військовий. Я пояснив, що я ні в чому не винний цивільний, мені було 18 років і я був звичайним студентом коледжу.

Не повірили, відвели у приміщення заводу Viknaland. Нас допитували там. На кожного затриманого було по три солдати. Нас закинули у гараж розміром шість на сім метрів, там вже були 24 людини, у нас були дуже погані санітарні умови. Часом кількість людей у цьому приміщенні сягала понад 40 осіб, і тільки 2 ліжка на всіх нас. Нас годували “борщем” із нечищеної картоплі і нечищеного буряка та чийогось волосся. Вони ніколи не давали нам жодних ліків.

Вони сміялися, що їхні собаки харчуються краще. Іноді вони розпивали алкоголь і тоді брали людину, яка їм найбільше не подобалися, та годинами били. Я бачив, як 3 солдати катували електрошокером чоловіка приблизно 50-річного віку пів години і потім били гумовим шлангом наступні пів години”.

Загалом на заводі Viknaland окупанти утримували понад 50 осіб, деяких із них перемістили до російських в’язниць, доля кількох із них досі невідома.

Росіяни навчають українських дітей ненавидіти не тільки Україну, але й увесь світ, – наголосив засновник благодійного фонду Save Ukraine, колишній уповноважений з прав дітей Микола Кулеба.

Дмитро Лубінець також додав, що Росія не тільки не надає інформацію Україні для встановлення точної кількості вивезених громадян, але й активно протидії їх поверненню – міняє персональні дані та місце перебування, дезінформує тощо.

“Якщо ми щодня повертатимемо по одній викраденій дитині, то нам знадобиться 55 років. Ми не маємо цього часу. Ми повинні здійснити це зараз”, – сказав Лубінець. Він також повідомив про нову ініціативу зі створення міжнародної коаліції країн для повернення викрадених українських дітей та дорослих додому.

Наразі люди, які стали цивільними заручниками Росії ще починаючи з вторгнення 2014 року, піддаються психологічному, фізичному та сексуальному насильству, нагадав Лубінець у Конгресі.

Злочини Росії обговорять у Нюрнберзі, в історичній судовій кімнаті № 600

Конгресмен США Джо Вілсон порівняв викрадення українських дітей росіянами із діями Гітлера, з ініціативи котрого під час Другої світової війни викрадали дітей з окупованих територій європейських країн.

“Росіяни відповідатимуть за злочини, які чинять в Україні. За три тижні Гельсінська комісія США проводитиме слухання у залі № 600 в Нюрнберзі, у тому самому приміщенні, де тривали процеси над воєнними злочинцями у ‘40-х роках. Немає більш символічної зали суду для обговорення воєнних злочинів еліти Росії і воєнного злочинця Путіна”, – сказав Вілсон.

Конгресмен також висловив обурення через примусову русифікацію українських дітей у російських таборах чи школах, а також через безпідставне утримання цивільних дорослих у в’язницях Росії або на примусових роботах.

Посолка України у США Оксана Маркарова виступила із закликом про міжнародну допомогу, необхідну для повернення до України десятків тисяч незаконно вивезених дітей:

“Це наш обов’язок як дорослих, як християн, як людей, повернути їх. Злочини Росії проти українських дітей з часу незаконної окупації Криму в 2014 році не є чимось випадковим. Це добре організована робота російської державної системи, за яку несуть відповідальність як Путін, так і ті, хто виконують ці злочинні накази”.

Аргументи Росії про “гуманітарну мету депортації” українців посолка назвала “відвертою брехнею”, а дії Росії загалом – геноцидом українського народу.

Дипломатка висловила сподівання, що історії українських дітей, визволених із Росії, торкнуться сердець американців і разом вдасться зробити все можливе, щоб повернути всіх викрадених дітей додому.

Ксенія, 19 років: Росіяни викрали нас і психологічно тиснули на мого 12-річного брата

“Ми з 12-річним братом – діти-сироти. Два роки тому потрапили до прийомної родини у Вовчинськ Харківської області, куди росіяни зайшли чи не найшвидше [під час вторгення 2022 року].

У нас почалося життя під постійними обстрілами, ми ховалися під підлогу власного будинку, бо більше не було куди. Вулицями постійно ходили російські солдати.

Ми жили в постійному страху за своє життя.

В кінці літа 2022 року ми були вимушено переміщені до Росії, мене відправили на навчання, а брата забрали до літнього табору. Нас розлучили на 9 місяців.

Це найстрашніший період мого життя.

Я відмовилася від громадянства, за що була виключена з школи. А брата забрали у російську прийомну родину. Росіяни психологічно тиснули на нього, мовляв “ти нікому не потрібен вдома, в України немає майбутнього та взагалі Україною керують нацисти”. Мені довелося кілька годин переконувати його, що нам слід повернутися. Дорога назад була важкою, але я рада, що ми можемо знову жити ту своїй країні. Я вдячна США за допомогу”.

Ростислав, 18 років: Якщо ти не співав російський гімн, тебе карали

“Коли наше село окупували, серце моєї бабусі не витримало і вона померла. Мама мала давнє психічне захворювання і її забрали до лікарні. Мені стало дуже страшно, наступні 4 місяці я прожив в окупації, було мало їжі. Після 9 класу я знайшов підробіток – поратися на городі у знайомих. Росіяни, коли зрозуміли, що я залишився один, сказали, що я мушу їхати до Росії, я відмовлявся. Вони почали погрожувати і сказали, що відвезуть невідомо куди, в якийсь інтернат.

Наступного дня мене відвезли у Херсон, потім у Крим. Там треба було співати російський гімн. Якщо ти відмовлявся, тебе карали. Перший раз – писати доповідну, потім з тобою розмовляв Астахов, наглядач табору, на третій раз тебе саджали в ізолятор – це кімната 2х2 метри, є ліжко і решітки, без права вийти, без телефона. Я там був 4 рази, це загалом 15 днів.

Потім мене, не питаючи згоди, відправили у Керч в морське училище.

Там теж треба було співати гімн, змушували брати російський паспорт, але я сказав, що відмовляюся і хочу повернутися до України.

Мені зробили російське свідоцтво про народження, але я його порвав”.

Ростислав подякував США за допомогу Україні та попросив не забувати, що кілька десятків тисяч дітей – все ще у Росії. І їм потрібно допомогти повернутися додому в Україну, каже хлопець.

Donate to Myrotvorets

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *