Міжнародний арбітражний трибунал зобов’язав російський Газпром виплатити $1,37 млрд на користь НАК “Нафтогаз”.

“З травня 2022 року газпром порушив свої контрактні зобов’язання за принципом «take or pay», припинивши оплати. У вересні 2022 року Нафтогаз ініціював арбітраж, який газпром намагався заблокувати через російські суди. Це не спрацювало. Тепер маємо кінцеве рішення: трибунал із арбітрів зі Швеції, Швейцарії та Ізраїлю повністю став на бік Нафтогазу”, – написав Корецький у своєму Facebook.

Він зауважив, що попереду робота із контролю виконання росією рішення трибуналу.

“Це важлива перемога. Щиро дякую професійній команді юристів НАК “Нафтогаз” та нашим юридичним радникам Wikborg Rein за цей результат. Наступний етап – забезпечити виконання рішення. Над цим і будемо працювати. Крок за кроком”, – наголосив глава “Нафтогазу”.

«Наявність ряси та кадила не є обтяжуючою обставиною, але й не звільняє від кримінальної відповідальності. І жодних індульгенцій не дає», – Голова СБУ.

Голова Служби безпеки України, генерал-лейтенант Василь Малюк прокоментував питання викриття зрадників та агентів РФ, зокрема, зупинившись на боротьбі з так званими «агентами в рясах».

«Наші агенти виконують задачі в тилу ворога. Ми проводимо топові операції. Ви бачили, окрім «Павутини», скільки всього ми зробили. За цим стоять конкретні прізвища і конкретні обличчя. Я дуже високо ціную цих людей, спілкуюся з ними особисто, з усіма. І вважаю, що до кінця моїх днів вони зі мною, як би не склалися обставини», — сказав Малюк.

Рашисти доручили виконання замаху глибоко законспірованому агенту у Києві -36-річному громадянину рф з Північного Кавказу, якого фсб «маршрутизувала» в Україну ще до повномасштабного вторгнення під виглядом політичного вигнанця з росії.

Для більшої конспірації, російська спецслужба сфабрикувала проти нього кримінальні справи та оголосила у розшук.

Після початку повномасштабної війни фігурант отримав завдання від куратора: створити у Києві агентурно-бойові групи із вихідців з Північного Кавказу.

Вибух стався біля під’їзду 5-поверхового будинку, куди ворог заманив чоловіка під виглядом зустрічі з нібито знайомою дівчиною. Унаслідок спрацювання саморобного вибухового пристрою потерпілий отримав множинні осколкові поранення, але наразі його стан стабілізовано.

Вбивці самостійно виготовили вибухівку за інструкцією агресора та «підсилили» її гайками і спорядили телефоном для дистанційного підриву.

Готовий СВП фігуранти заховали на місці спланованого теракту і навпроти замаскували під сміттєвим баком телефонну камеру з віддаленим доступом для окупантів.

За допомогою гаджету російські спецслужбісти відстежили прибуття «на локацію» військового ЗСУ і в цей момент віддалено активували вибухівку.

Правоохоронці встановили особи терористів і затримали їх за місцем проживання, коли вони намагались знищити усі докази злочину.

Вперше отримано підтвердження того, що ВМФ Росії відкрито захищає тіньовий флот військовою силою.

Консенсус у НАТО щодо підвищення оборонних витрат до 5% ВВП можна вважати перемогою для Дональда Трампа, який місяцями вимагав від союзників зобов’язатись підвищити оборонні витрати до цього показника.

Скільки наразі витрачають країни НАТО на оборону, як змінювались показники витрат на оборону в Україні з початку російсько-української війни у 2014 році – за посиланням.

“На початку березня 2022 року до нас звернулися представники Генштабу з проханням надати карти київських районів 1941 року. Враження були змішані. З одного боку, гордість, що ми, музейники, можемо бути корисними і допомогти обороні. З іншого – тривожне усвідомлення, що плани загарбання Києва майже не змінилися, що в 1941-му, що у 2022-му”, – розповідає директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук.  

“Саме тому такі жорстокі бої велися за дорогу Київ-Житомир, намагання ввести десант у Васильків і перекрити Одеську трасу. Ці паралелі дуже символічні й промовисті. Вони пов’язують події Другої світової та сучасної війни набагато тісніше, ніж може здатися, на перший погляд”, – додає Савчук.

Потім були акти передачі захисникам Києва протитанкових їжаків та триног для кулеметів, які так і стояли вулицями столиці з інвентарними номерами.

Подробиці – за посиланням.

У селі немає школи, дитсадка, лікарні та, навіть, медпункту, але є ліс, річка та спокій.
«Мій синочок у селі наймолодший. Сподіваюсь, що він не останній наймолодший. Сподіваємося, що в селі ще хтось з’явиться. Буде жити, процвітати, і знайде спокій для своєї душі», – сказала мати хлопчика Марія Бевз.

Батьки 1,5-місячного Гаврила переїхали у Гвоздів п’ять років тому з Умані, що на Черкащині.

«По усій Україні шукали село, де немає хат. Нам порадили Гвоздів. Сказали, що будемо тут щасливі. І воно дійсно так. Не хочемо назад у місто, про це мови не йде. Спокій, природа, здоров’я – це найголовніше. Нам тут подобається, мабуть, так ризикнути не кожен може: без спілкування, можливості щодня в місто вийти», – сказала мати хлопчика Марія Бевз.

В червні 2025 року вже на замовлення кураторів отримав завдання знайти та підпалити автомобіль, що належить військовослужбовцю ЗСУ чи інших військових формувань.

Підозрюваний зробив декілька фото різних автомобілів ЗСУ, які примітив у дворі багатоповерхового будинку, де мешкає сам, та надіслав на погодження замовнику. Російські куратори вказали йому на автомобіль Ford Ranger камуфляжного кольору. Вечері російський агент облив його легкозаймистою речовиною та підпалив.

Власником спаленого автомобіля виявився офіцер Національної гвардії України, Герой України, якому в той день виповнилось 25 років.

Володимир В’ятрович переконаний, поляки не хочуть вирішувати питання складної історичної пам’яті України і Польщі, вони хочуть залишати їх невирішеними.

Історик наводить у якості прикладу кроки наших країн до порозуміння ще у 2003 році, коли сеймом Польщі і Верховною Радою України був ухвалений текст постанови із засудженням злочинів, також звучало взаємне вибачення, а Кучма і Квасневський разом відкривали на Волині пам’ятник невинно загиблим у тих страшних подіях.

Пізніше, у 2016 році, Президент України Петро Порошенко, в якості символічного жесту примирення, став на коліна перед пам’ятником жертвам Волинської трагедії у Варшаві.

Поляки знову проігнорували український сигнал щодо вирішення історичних суперечностей.

Додвідка: 7 грудня 1970 року німецький канцлер Віллі Брандт став на коліна у Варшаві перед пам’ятником жертвам варшавського гетто – це відкрило шлях до примирення між Польщею й Німеччиною. Канцлер простояв навколішки лише 30 секунд, але ці пів хвилини увійшли в історію.