Звитягу військовослужбовців було відзначено відомчими нагородами, Почесними грамотами, Подяками та цінними подарунками. А самбірчани подарували військовим строкаті кульки, листівки зі щирими словами та тепло своїх сердець.
– Як правило, на тилові об’єкти кошти виділялися за залишковим принципом, – прокоментував полковник Анатолій Ковальчук, заступник начальника ВМКЦ ЦР з матеріально-технічного забезпечення. – Зрозуміло, що ми, як могли, підтримували і будівлю, і техніку в робочому стані. І це потребувало витрат. Два роки тому завдяки ГоловКЕУ та Тилу Збройних Сил виділено 6,2 млн грн на капремонт споруди і 2,7 млн – на закупівлю сучасного обладнання. Результат – наочний.
Вивчення організації підготовки спеціалістів і бойових розрахунків протимінної боротьби на кораблях та у відповідних центрах за стандартами НАТО з метою впровадження досвіду передових країн українськими ВМС є необхідністю сьогодення.
У командуванні українських ВМС повсякчас наголошують, що проблема мінної безпеки в Азово-Чорноморському регіоні наразі є дуже важливою. Ворог цілком реально може застосовувати проти України мінну зброю в північно-західній частині Чорного моря, приміром, на водних шляхах цивільного судноплавства або поблизу них та у такий спосіб заблокувати морські вантажоперевезення.
Державний спецекспортер «Спецтехноекспорт» поставив до України турецькі 155-мм артснаряди для випробування САУ «Богдана», а також 152-мм снаряди для САУ 2С3 «Акація».
“Голодомор був системним та страхітливим геноцидом мільйонів українців тоталітарною радянською владою. Дітей, жінок, і чоловіків морили голодом та страчували лише за те, що вони намагались говорити рідною мовою, зберігати рідну культуру, землю та жити у мирі”, – заявив Трюдо.
«Ежели же неприятель пойдет на Украйну, тогда иттить у оного передом и везде провиант и фураж, а также хлеб стоячей на поле и в гумнах или в житницах по деревням… жечь «не жалея и строенья»… А ежели где поупряметца вытить в леса, то и деревни жечь» – з наказу московського царя Петра І генералу Іфланту.
Напишите в комметариях, что вы обо всём этом думаете. Обязательно также расскажите о том, что это такое время было, что иначе было нельзя, что зато у нас Гагарин полетел в космос, а внуки стёртых с лица Земли деревень ели лучшее в мире мороженое.
Але я твердо знаю, що треба робити – мати зброю і готуватись, завжди готуватись. Як нашіптували мені з дитинства, як своїми розповідями нас, дітей, готували до можливої боротьби.
Воно може прийти до кожного, Воно вже поруч. Ти мусиш бути готовим до Нього і мати змогу захистити себе і своїх людей.
К нам привезли бойцов в тяжелом и среднем состоянии, несколько сразу забрали в реанимацию. …
Сдать кровь можно в центре крови, на территории госпиталя, Госпитальная 18, понедельник-четверг с 9-12.
У нас так же есть потребности… – по ссылке.
Сегодня государственная политика Украины направлена на примирение с теми, кто возвращает нам выпотрошенных пленных и снимает унитазы с боевых кораблей перед их возвращением, кто одобряет Голодомор и публично обещает его повторить.
Но есть такой специальный день в году (сегодня), когда народу надо повторять нетускнеющую от времени истину:
– кто поверит Москве, рано или поздно будет есть своих детей (в прямом или переносном смысле).
ГОЛОДОМОР – ЦЕ ЗЛОЧИН МОСКОВЩИНИ ПРОТИ УКРАЇНИ І УКРАЇНЦІВ
МИР БУДЕ ЛИШЕ ТОДІ, КОЛИ ЖОДНОГО МОСКОВИТА НЕ БУДЕ НА НАШІЙ ЗЕМЛІ
Всі інші трактування слова МИР в Україні – маніпуляції і пропаганда, які межують з Державною зрадою.
ДВІ ВІДМЕРЛІ ДИТЯЧІ РУЧКИ З ПІД СНІГУ ПРОСИЛИ В БОГА ПОМСТИ МОСКОВИТАМ – ВИНУВАТЦЯМ НЕВИМОВНОГО ГОРЯ
Забуті уроки привели нас на нову спіраль історії. Будемо ходити, доки не засвоїмо урок.
***
Жінка поховала свою дитину, яка загинула від виснаження, на цвинтарі. Помираючи, дитя притиснуло до своїх грудей маленьку ляльку. Їх так разом і поховали. Два тижні по тому жінка випадково побачила цю ляльку на базарі. Вона викликала міліцію – і всі дізналися жахливу історію. Місяцями охоронець кладовища годував своїх свиней трупами і мав великий попит на свою свинину.
Ми збиралися у дорогу, аби їхати до Володі. І тут, повідомили сумну новину. Мій брат помер о 10.55 ранку 19 листопада 2015-го. Тепер, він приходить до мене в снах. Буцімто, зустрічаю його на вокзалі. Кажу: «Володю, пішли до хати, до мами…» Подаю свою руку. А він: «Пробач, моя маленька, я повинен залишитися з хлопцями…» – розповідає сестра загиблого воїна.
И однажды я разговаривал с Гиви, он хамил: «Я все равно возьму аэропорт. Короче, даю 300 тысяч долларов, и ты уходишь. Нет, я тебя поймаю и почку вырежу». Моторола был более щедрый, миллион предлагал.
Но это они были – заробитчане, а мы за свою землю воевали.
