Згідно з пропозиціями до Бюджетної декларації на 2020–2022 рр. за статтями забезпечення нацбезпеки (підписаної тодішнім секретарем РНБО Олександром Турчиновим), витрати на оборону й силові структури мали зрости вдвічі по кожному відомству. Замість цього в нас у проєкті бюджету на 2020 рік зменшення майже по всьому фронту.

Повідомляють Тексти.org.ua з посиланням на Дзеркало тижня.

У 2020 році Міноборони одержить ресурси на утримання армії і трохи на тактичну війну, – сказав мені генерал з 20-річним досвідом підготовки програм і документів у секторі безпеки після ознайомлення з проєктом бюджету програми уряду.

Зітхнув і додав: “Зверніть увагу: в програмі уряду не знайти ані слова про створення професійної армії, як немає нічого й про розвиток оборонної промисловості. Армія залишається за межами пріоритетів нинішньої влади”.

Менше на 400 млн грн отримає прикордонне відомство.
Майже на 100 млн менше — Національна гвардія.
На 170 млн грн менше передбачено фінансування СБУ.
На 20 млн грн менше виділено Службі зовнішньої розвідки.
На 345 млн грн менше — Держслужбі спецзв’язку й захисту інформації
На 600 млн грн менше — Держслужбі надзвичайних ситуацій.

Нарешті, на 1,6 млрд грн зменшиться фінансування військового відомства.

Найбільшого удару зазнає процес переозброєння. Стаття “Розвиток, закупівля, модернізація і ремонт озброєння, військової техніки, засобів і обладнання” зменшиться на 1,14 млрд грн.

Говорячи про перипетії переозброєння, експерти не стомлювалися нагадувати, що 600 млн дол. на рік (приблизні показники 2017-го, 2018-го й 2019-го після відрахування зі згаданих вище 4–5 млрд грн на утримання і ремонт ОВТ) не дадуть змінити вигляд армії. Такі темпи переозброєння могли б улаштувати мирні роки початку міленіуму, але не країну, що стикнулася з екзистенційним викликом. А наступного року, схоже, не буде й звичних 600 млн дол. — після відрахування витрат на ремонт виходить тільки 500 із гаком…

Саме час нагадати, що на п’ятирічку, що завершується, було заплановано виділити на переозброєння близько 170 млрд грн, за які модернізувати ППО країни, закупити засоби захищеного зв’язку й радіоелектронної боротьби, артилерійської розвідки й навігації, безпілотні авіаційні комплекси (БАК), високоточні засоби ураження різного базування, високоточні артилерійські й протитанкові системи, керовані авіабомби, нарешті, створити єдину автоматизовану систему керування ЗСУ, і ще побудувати москітний флот і корвет. Більшість із цього переліку, як здається, так і залишиться планами…

Та така ситуація вдарить не тільки по переозброєнню. Скажімо, такий найважливіший елемент асиметричного потенціалу України, як Сили спеціальних операцій, також опиняється без ресурсів на розвиток. А ще дуже нелегко новому міністрові оборони буде виконати свої обіцянки — щодо наближення армії до стандартів НАТО, створення мотивації для контрактників, формування фонду службового житла.

Але найголовніше — нічого принципово в армії наступного року не зміниться, оскільки бажання змін не підтверджене ресурсами. Бюджет “тупцювання на місці” не дасть змоги думати про професійну армію.

Можливо, тому про неї нічого й не сказано в програмі уряду. Зате випирає інша мерзенна тенденція: не скажу вам за всю Україну, але в Київській області потенційних призовників працівники військкоматів “беруть” рано-вранці у супроводі поліції. Здогадайтеся, добре це чи погано для іміджу армії.

Армія чисельністю 250 тис. чоловік (мовчу про сили оборони, загальна чисельність збільшує кількість боєздатних людей у погонах ще на 100 тис. чоловік) проїдає 72–76% оборонного бюджету.

Замкнене коло, яке не дозволяє закуповувати нові системи й створити новітню армію, яка дозволила б захистити країну й максимально зберегти життя солдатів і офіцерів.

Автор: Валентин БадракДиректор Центру досліджень армії, конверсії та роззбр