У прикордонному польському селі Осердів Люблінського воєводства волонтери товариства “Магурич” завершили дев’ятиденний табір з упорядкування українського цвинтаря — відновили та встановили на місце 28 надгробків і скульптуру Христа.

У неділю невідомий безпілотник зафіксували в повітряному просторі Фінляндії поблизу кордону з Росією. Інцидент став уже п’ятим подібним випадком у країні за останній час і привертає дедалі більше уваги до безпеки прикордонних регіонів.

Постійно триває робота з оформлення вироків тим, кого Сили оборони взяли в полон зі зброєю проти України. Засудження йдуть оптом, пачками — як наслідок вибору, який має свою ціну. Ціна зради. І це лише частина історії.

Є ще інший шлейф — тихий, але довгий. Чистилище “Миротворця” — не офіційна формальність, а тавро, яке не зникає разом із вироком. Воно не закінчується з вироком суду і не стирається з часом, не анульовується зі смертю. Це тавро, що супроводжує зрадника до кінця життя і далі — як інформаційний слід, який тягне сморід за ним у майбутнє його родини.

Нещодавно, за матеріалами СБУ 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна отримали ще вісім зрадників, які воювали проти Сил оборони на Донеччині.

Українські захисники взяли їх у полон під час боїв на Краматорському, Покровському, Сіверському та Лиманському напрямках у 2025 році.

Серед них — вихідці з тимчасово окупованих територій Луганщини та Донеччини, які вступали до підрозділів армії рф, працювали на забезпеченні, будували укріплення, а згодом опинилися у складі штурмових груп. Частину з них кинули в так звані “м’ясні” атаки, після чого вони потрапили в полон.

Окремо задокументовано участь фігурантів із Криму, які воювали у складі різних підрозділів російської армії та брали участь у боях на сході України. Також встановлено випадок, коли засуджений уклав контракт із російським підрозділом перебуваючи в місцях позбавлення волі на території рф.

Суд визнав усіх винними за державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану, та колабораційну діяльність.

Йдеться про одного з ключових підозрюваних у незаконних археологічних роботах на території тимчасово окупованого Криму.

За інформацією російських ЗМІ, обмін відбувся за участі спецслужб: Бутягіна та ще одну особу передали в обмін на представників іноземних спецслужб, затриманих у регіоні.
Історія з Бутягіним раніше виглядала як показова для України. У березні Окружний суд Варшави схвалив його екстрадицію — це був перший подібний випадок, коли польський суд підтримав запит України щодо громадянина РФ. Тоді це прямо називали прецедентом.

Слідство в Україні встановило, що археолог, пов’язаний із російським музеєм «Ермітаж», брав участь у незаконних розкопках у Криму після окупації півострова. За оцінками експертів, через такі дії Україна зазнала збитків на понад 200 мільйонів гривень.

Його затримали у Польщі наприкінці 2025 року після оголошення в міжнародний розшук. Українська сторона подала офіційний запит на екстрадицію, який підтримали польські прокурори та суд.

Втім, фінальне рішення виявилося політичним: замість передачі Україні Бутягін опинився у списку на обмін. Той випадок, коли геополітика просто перекреслює навіть уже погоджені юридичні рішення.