Архів автора: Анна Волошина
Скандал між Сеулом і Києвом: що пішло не так — розбір досвідченого дипломата Валерія Чалого
Погляд досвідченого дипломата-міжнародника на скандал між Києвом і Сеулом — без емоцій, але з чітким розбором того, де саме дала збій дипломатична комунікація з обох сторін.
Валерій Чалий аналізує, чому конфлікт, якого цілком можна було уникнути, набирає обертів, які помилки зробили обидві сторони та що тепер потрібно робити, аби відновити довіру між Україною та Південною Кореєю.
Валерій Чалий: “Зразу зауважу, що взяв паузу і дещо уточнив всі обставини, тому аргументи й висновки у статті не емоційні і не такі, як у багатьох коментаторів, які жорстко критикують лише дії української сторони. Наші партнери з Республіки Корея також діяли, м’яко кажучи, не за своїм принципом “тихої дипломатії”, якого б і самі мали би притримуватися.”
ЄС запровадив нові санкції через викрадення українських дітей: у списку президент Татарстану та дитячі табори
Європейський Союз 28 вересня запровадив санкції проти 10 фізичних та 17 юридичних осіб, яких пов’язують із незаконною депортацією та примусовим переміщенням українських дітей до Росії та на тимчасово окуповані території України.
У Раді ЄС зазначили, що йдеться також про примусову асиміляцію дітей, зокрема через ідеологічну обробку та мілітаризоване виховання.
До санкційного списку потрапив президент Татарстану Рустам Мінніханов. У ЄС заявили, що він сприяв незаконному вивезенню українських дітей до таборів, розташованих у Татарстані.
Дитячі табори та спортивні центри
Санкції також запровадили проти низки дитячих таборів і спортивних центрів у Росії та на тимчасово окупованих територіях України.
За даними Ради ЄС, ці установи використовувалися для культурної переорієнтації українських дітей, пропагандистської освіти та військово-патріотичного виховання, спрямованого на їхню інтеграцію в російську ідентичність.
Московський комітет з туризму
До списку внесли Московський міський комітет з туризму, а також дві російські компанії, які працюють у сферах дитячого відпочинку, туризму та розваг.
ЄС пов’язує їхню діяльність з організацією для дітей заходів, присвячених російській історії, пам’ятним датам, пов’язаним із війною, та військово-патріотичному вихованню.
«Сондовон»
Під санкції потрапив і Міжнародний дитячий табір «Сондовон» у Північній Кореї.
Рада ЄС заявила, що табір бере участь в організованих програмах, під час яких українських дітей із тимчасово окупованих територій переміщують до КНДР у координації з Росією. За оцінкою ЄС, такі програми спрямовані, зокрема, на поширення проросійських наративів.
Що передбачають санкції
Для всіх внесених до списку фізичних і юридичних осіб передбачене замороження активів. Громадянам та компаніям ЄС заборонено надавати їм кошти, фінансові активи або економічні ресурси.
Для фізичних осіб також діє заборона на в’їзд до ЄС та транзит через його територію.
У Раді ЄС зазначили, що від початку повномасштабної війни Росія, за оцінкою Євросоюзу, незаконно депортувала або примусово перемістила понад 20 500 українських дітей.
Новий пакет став продовженням санкцій ЄС проти осіб та організацій, причетних до переміщення українських дітей, їхньої примусової асиміляції та мілітаризації. У травні ЄС уже вносив до санкційного списку 16 фізичних та сім юридичних осіб у зв’язку з такими діями.
НАТО п’ять разів перехоплювало російські літаки біля країн Балтії за тиждень
Винищувачі НАТО протягом тижня 21–27 вересня п’ять разів перехоплювали російські літаки поблизу країн Балтії. Російські борти летіли через міжнародний повітряний простір без попередньо поданих планів польоту, з вимкненими транспондерами, а в окремих випадках екіпажі також не виходили на зв’язок.
Про це повідомило Міністерство оборони Литви.
Іл-20
21 вересня винищувачі НАТО підняли за тривогою через політ російського розвідувального літака Іл-20. Він прямував із материкової частини Росії до Калінінградської області без заздалегідь поданого плану польоту та з вимкненим бортовим транспондером. Водночас екіпаж підтримував радіозв’язок із регіональним центром управління повітряним рухом.
Су-30
22 вересня авіація НАТО вилетіла для перехоплення двох російських Су-30, які прямували з Калінінградської області та назад через міжнародний повітряний простір. Їхні транспондери були вимкнені, планів польоту заздалегідь не подали, а екіпажі не підтримували радіозв’язок із диспетчерським центром.
МіГ-31, Ту-134, Су-30СМ і Су-30М2
24 вересня винищувачі НАТО ідентифікували та супроводжували одразу вісім російських літаків: три МіГ-31, один Ту-134, один Су-30СМ і три Су-30М2.
Вони летіли з Калінінградської області до материкової частини Росії через міжнародний повітряний простір. Екіпажі підтримували радіозв’язок, однак заздалегідь не подавали плани польоту, а транспондери залишалися вимкненими.
Су-35, Су-30М2 та Іл-20
Того ж 24 вересня винищувачі НАТО виявили ще чотири російські літаки — Су-35, два Су-30М2 та Іл-20. Вони також летіли з Калінінградської області та назад через міжнародний повітряний простір.
Цього разу екіпажі не подавали планів польоту, не підтримували радіозв’язок, а бортові транспондери були вимкнені.
Су-24
26 вересня винищувачі НАТО перехопили російський Су-24, який прямував із Калінінградської області та назад через міжнародний повітряний простір. Літак летів без попередньо поданого плану, з вимкненим транспондером, а екіпаж не підтримував радіозв’язок із регіональним центром управління повітряним рухом.
Це не перший подібний випадок останніми місяцями.
Польща також перехоплювала російські літаки
Су-розвідник
3 вересня стало відомо, що польські винищувачі перехопили російський розвідувальний літак, який, за даними польської сторони, створював загрозу для цивільної авіації.
Іл-20
31 серпня польські винищувачі перехопили російський розвідувальний Іл-20 приблизно за 30 км на північ від міста Леба.
Су-30СМ2
У липні Польща також була змушена підняти винищувачі для перехоплення двох російських Су-30СМ2, які вилетіли з Калінінградської області.
Російський дрон ударив за 2 км від кордону з Польщею: Міністр оборони Польщі розповів деталі
Російський реактивний безпілотник влучив по території України приблизно за два кілометри від пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на кордоні з Польщею.
Про це 28 вересня повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. За його словами, протягом дня Росія завдавала ударів безпілотниками по українських регіонах, зокрема на заході країни.
Водночас польський міністр наголосив, що повітряний простір Польщі цього разу порушений не був.
Через російську атаку Польща підняла в повітря військову авіацію, а системи протиповітряної оборони перевели у режим підвищеної готовності. На тлі атаки тимчасово припиняли роботу аеропорти в Жешуві та Любліні.
Після завершення повітряної тривоги літаки повернулися на бази.
20 тисяч доларів за інвалідність: мешканця селища на Харківщині судитимуть за допомогу ухилянту
У Харківській області судитимуть мешканця Пісочина, якого підозрюють у продажі «допомоги» з оформлення II групи інвалідності для отримання відстрочки від мобілізації.
За даними слідства, чоловік запевнив свого знайомого, військовозобов’язаного, що має зв’язки серед посадовців медичних установ та може вплинути на рішення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Після ознайомлення з медичними документами знайомого він спочатку назвав суму 16 тисяч доларів. Через кілька днів «цінник» зріс до 20 тисяч. Половину грошей чоловік хотів отримати як аванс.
У липні 2026 року правоохоронці затримали його під час отримання першого траншу — 10 тисяч доларів.
Неповнолітня агентка російської воєнної розвідки з Чернігівщини сяде на 10 років
17-річна мешканка Чернігівщини отримала 10 років позбавлення волі за державну зраду. Дівчина працювала на російську воєнну розвідку та збирала інформацію про українську протиповітряну оборону.
На завдання російської спецслужби вона виходила під виглядом звичайних поїздок на таксі. Під час таких поїздок агентка обстежувала місцевість і шукала об’єкти Сил оборони, які цікавили російських військових.
Зокрема, вона встановлювала місця розташування зенітно-ракетних комплексів і радіолокаційних станцій, що забезпечують захист північних районів України. Зібрані дані дівчина фотографувала та фіксувала на телефон, після чого передавала російському куратору.
Як встановило слідство, до співпраці з російською розвідкою неповнолітня потрапила після того, як почала шукати можливість швидко заробити гроші через Telegram-канали.
СБУ викрила дівчину у листопаді 2024 року. Її затримали безпосередньо під час спроби сфотографувати один із військових об’єктів. У телефоні правоохоронці виявили матеріали із позначеними місцями розташування українських сил та листування з представником російської воєнної розвідки.
Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Оскільки на момент скоєння злочину дівчина була неповнолітньою, суд призначив їй 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.
СБУ затримала у Херсоні одного з найбільш законспірованих агентів РФ
Контррозвідка СБУ затримала у Херсоні чоловіка, якого російська спецслужба завербувала ще на початку повномасштабного вторгнення. Тривалий час він перебував у так званому «сплячому» режимі та не отримував активних завдань.
За даними слідства, затриманий раніше служив авіатехніком в армійській авіації ЗСУ, а у 2018 році звільнився з військової служби. Під час окупації Херсона у 2022 році він погодився на співпрацю з ФСБ.
Після звільнення правобережної частини Херсонщини чоловік залишився у місті. Російські спецслужби зберігали з ним зв’язок і згодом знову залучили до розвідувальної діяльності.
За даними слідства, рашисти особливо цінували свого агента. Перед відступом із Херсона вони включили його до підконтрольної їм громадської організації «Бойове братство» та передали йому вогнепальну зброю.
Пізніше агент отримав нове завдання — збирати інформацію про місця розташування українських військових у Херсоні. Ці дані росіяни планували використовувати для підготовки ударів керованими авіабомбами, безпілотниками та реактивною артилерією.
Співробітники СБУ затримали його під час спроби передати зібрану інформацію російському куратору.
Під час обшуків у чоловіка вилучили телефон із матеріалами розвідувальної діяльності, вогнепальну зброю, яку він отримав від росіян, а також прокремлівську символіку.
Затриманому оголосили підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану — за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Наразі він перебуває під вартою без можливості внесення застави. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
26 червня 2014 року Порошенко попередив: Росія не зупиниться на Україні. Не почули ні Європа, ні українці
Щодня ми бачимо повідомлення про порушення повітряного простору країн, які входять до Альянсу. Війна в Україні очікувано-неочікувано вийшла за межі нашої держави. І якщо ще два роки тому, під час першого такого інциденту, ми завмирали в очікуванні рішучої відповіді НАТО, то тепер світ звик до цієї реальності, а поріг надзвичайної події постійно знижується.
Першим, хто попереджав Європу про те, що Росія не зупиниться на Україні, був Петро Порошенко.
Далекого 26 червня 2014 року, буквально через кілька тижнів після вступу на посаду президента, він виступав перед Парламентською асамблеєю Ради Європи у Страсбурзі. У своїй промові Порошенко прямо пов’язав російську агресію проти України із загрозою для інших європейських держав.
Ключова фраза в офіційному англійському тексті Ради Європи: “The question of who will be next is open.”
Тобто: «Питання, хто буде наступним, залишається відкритим».
«У 2008 році ми це спостерігали в Грузії. У 2014 році, на жаль, це відбувається за рахунок суверенітету України. І питання “хто буде наступним?” є відкритим. Саме тому Європа зараз має продемонструвати спільність і солідарність», — заявив Порошенко.
Але в Європі його попередження не сприйняли всерйоз. Не усвідомили загрози й українці, яких уже на той час вбивали російські загарбники.
Українці настільки втратили базовий інстинкт самозбереження, що підійшли до рокового 2019 року з хіхоньками про «Путін нападе», майданами «боротьби з баригами» та бажанням «холодцю на кордоні з країною-агресоркою».
Чого ж тоді дивуватися Європі?
18 вересня 2014 року Порошенко виступив у Конгресі США. І знову говорив про те, що російська агресія не обмежується Україною.
Він прямо назвав країни, які можуть опинитись під загрозою російської агресії:
«Право захищати етнічних росіян і навіть російськомовних уже може і стало приводом розпалювати полум’я війни. Окрім України, російськомовні зараз проживають у Молдові, Грузії, Казахстані, країнах Балтії, Польщі — навіть у Німеччині їх дуже багато — та Болгарії.
Молдова, Грузія, Україна — хто наступний?»
Далі він сказав:
«Навіть союзники по НАТО перебувають під загрозою».
А завершив цей фрагмент словами:
«Демократії повинні підтримувати одна одну. Вони мають демонструвати солідарність перед обличчям агресії та негараздів. Інакше вони будуть знищені — одна за одною».
І закликав США допомогти Україні:
«Як і Ізраїль, Україна має право захищати свою територію. Закликаю Америку допомогти нам».
Це було у 2014 році.
Тоді ж про початок цієї виснажливої і страшної війни говорив виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов:
«13 квітня 2014 року я оголосив широкомасштабну Антитерористичну операцію. Вона починалася дуже важко. В умовах повної відсутності військової допомоги від західних партнерів треба було не тільки озброїти наших захисників, але й навчити їх воювати та перемагати ворога».
Україні не поспішали допомагати. Про Україну у світі майже не знали. Нас сприймали як «русскіх» і, здається, просто чекали, коли ми зникнемо з карти Європи, щоб спокійно жити далі.
Водночас Україна впевнено заявила про себе світові, продемонструвавши неабияку мужність, відвагу та самопожертву заради виборювання незалежності. Про нас дізналися, нас почули, українців почали поважати.
Але Росія не зупинилася.
У вересні 2026 року колишній Головнокомандувач ЗСУ, бойовий офіцер, який пройшов свій воєнний шлях із 2014 року і який за надто короткий термін — лише за пів року до повномасштабної війни — вже на посаді Головнокомандувача зміг підготувати нашу країну до неминучого, скаже:
«Це війна, яка, як і Друга світова, розпочалася через боягузтво тих, кого саме на той момент не вбивали».
І ось тепер — повітряний простір НАТО
29 грудня 2023 року — Польща. Російська крилата ракета порушила повітряний простір країни під час масованої атаки РФ по Україні. Польські військові зафіксували її перебування в повітряному просторі Польщі.
24 березня 2024 року — Польща. Ще одна російська крилата ракета порушила польський повітряний простір під час масованої атаки Росії по Україні.
Липень 2024 року — Румунія. Після російських атак на українські порти на Дунаї румунські військові виявили на своїй території уламки безпілотників. Це були одні з перших таких інцидентів, але сам факт порушення повітряного простору тоді офіційно не був підтверджений.
26 серпня 2024 року — Польща. Під час масштабної російської атаки на Україну польські військові зафіксували невідомий повітряний об’єкт, який увійшов у повітряний простір Польщі. Військові припускали, що це міг бути російський безпілотник. Об’єкт шукали, але не знайшли, тому його походження остаточно не встановили.
7 вересня 2024 року — Латвія. Російський військовий безпілотник увійшов у повітряний простір Латвії з боку Білорусі та впав на її території. Латвійські військові виявили й відстежили БПЛА. Згодом було підтверджено його російське походження.
8 вересня 2024 року — Румунія. Російський безпілотник під час атаки на Україну увійшов у повітряний простір Румунії. Два румунські F-16 супроводжували повітряну ціль. Після цього вона залишила територію Румунії в напрямку України. Наступного дня румунські військові знайшли уламки дрона російського походження.
А далі сталося те, що ще кілька років тому здавалося немислимим.
10 вересня 2025 року — Польща
У ніч проти 10 вересня Росія здійснила масований наліт безпілотників на тлі атаки по Україні. 19 російських дронів увійшли в польський повітряний простір. Частина з них зайшла з боку Білорусії.
Польські та союзні сили підняли в повітря винищувачі й літаки радіолокаційного спостереження. Польські військові застосували озброєння і збили щонайменше три російські безпілотники.
У кількох регіонах Польщі знайшли уламки дронів. Один із безпілотників упав на житловий будинок, пошкодивши дах і спальню. Люди не постраждали.
Польща звернулася до союзників по НАТО та ініціювала консультації відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору.
Росія вже не просто веде війну проти України.
Російські ракети та безпілотники регулярно наближаються до кордонів НАТО, перетинають їх, падають на території країн Альянсу. А у вересні 2025 року Польща вже збивала російські дрони у власному повітряному просторі.
У 2014 році Порошенко запитував:
«Молдова, Грузія, Україна — хто наступний?»
Минуло понад десять років.
Питання, хто буде наступним, досі залишається відкритим.
У Німеччині згоріли три вантажівки Бундесверу: причину пожежі розслідують
У місті Барлебен поблизу Магдебурга на території підприємства MAN вночі 24 вересня загорілися три вантажівки, які належали Бундесверу. Люди не постраждали.
За даними німецької поліції, спочатку загорілася одна вантажівка, після чого вогонь перекинувся на два інші автомобілі. Через сильне задимлення мешканців прилеглих районів попередили за допомогою спеціальних мобільних застосунків.
До розслідування причин займання залучили Земельне управління кримінальної поліції Саксонії-Ангальт (LKA). Також у роботі беруть участь військові правоохоронці Бундесверу — Feldjäger.
Причина пожежі наразі залишається невстановленою. Водночас представник LKA заявив, що ознак політичної мотивації на цей момент немає.
Розслідування триває.
Прем’єр Молдови вважає малоймовірним військове вторгнення Росії
Прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан заявив, що влада країни наразі не бачить високої ймовірності військового вторгнення Росії найближчим часом.
Про це він сказав під час перебування в Нью-Йорку, повідомляє NewsMaker.
За словами молдовського прем’єра, Росія водночас намагається перевірити реакцію держав НАТО. Одним із таких способів він назвав прольоти безпілотників через територію Молдови в напрямку Румунії.
Тофан зазначив, що подібні випадки фіксують і в інших країнах регіону. Він пов’язав збільшення кількості дронів із перевіркою реакції НАТО, водночас наголосивши, що безпосередньої загрози для Молдови наразі немає.
“Велика кількість дронів перетинає територію Молдови та прямує у бік Румунії. Ми бачимо схожі атаки у Польщі. Тому я вважаю, що РФ промацує реакцію. При цьому ми не вважаємо, що Молдові зараз загрожує безпосередня небезпека”, — сказав прем’єр-міністр.
Молдовський прем’єр також повідомив про значне зростання кількості безпілотників, які пролітають над територією країни. За його словами, лише у серпні їх було більше, ніж за весь 2025 рік.
Водночас Молдова не планує вступати до НАТО. Тофан заявив, що країна має намір дотримуватися нейтралітету, тоді як вступ до Європейського Союзу залишається одним із ключових національних пріоритетів.
Напередодні, 24 вересня, жителі двох районів Молдови неподалік українського кордону повідомили про вибухи. Згодом правоохоронці виявили уламки безпілотника.
Фрагменти дрона знайшли поблизу села Черниця Флорештського району. За попередніми даними, безпілотник мав характерні для російського «Гербера» елементи.
НАТО вперше публічно оприлюднило оновлені базові вимоги до стійкості держав на випадок війни
НАТО оприлюднило оновлені базові вимоги до стійкості держав, які визначають, наскільки країни Альянсу мають бути готовими до війни, масштабних криз, кібератак, диверсій та інших загроз. Про документ від 15 вересня повідомляє «Цензор.НЕТ» із посиланням на офіційні матеріали НАТО.
У документі йдеться про сім ключових сфер, від яких залежить здатність держави вистояти під час серйозної кризи та швидко відновити нормальну роботу.
Серед пріоритетів — безперервність роботи уряду та критичних державних служб, стабільне енергопостачання, контрольоване переміщення й евакуація населення, захист запасів води та продовольства, готовність медицини до масових надзвичайних ситуацій, надійний цивільний зв’язок і стійкість транспортної системи.
НАТО окремо наголошує на необхідності заздалегідь підготовлених і перевірених планів дій. Держави мають передбачити можливість роботи органів влади в умовах війни чи іншої масштабної кризи, а також мати захищені кризові центри й резервні можливості для забезпечення безперервності державного управління.
Окремий блок присвячений енергетиці. Йдеться про забезпечення доступу до енергії під час криз, плани реагування на перебої з постачанням та можливість швидкого ремонту й відновлення пошкодженої інфраструктури.
Країни Альянсу також повинні мати плани на випадок масштабного переміщення людей. Документ передбачає готовність до ситуації, коли кількість прибулих перевищує 2% населення держави, а також наявність планів організованої евакуації цивільних із районів криз і бойових дій.
Ще одна вимога стосується продовольства та води. НАТО закликає забезпечити раннє попередження про загрози, захист відповідної інфраструктури та заздалегідь розроблені плани безперервного постачання цих ресурсів під час тривалих криз.
Медичні системи мають бути готовими до великої кількості постраждалих. Серед передбачених заходів — плани реагування на масові жертви, обмін інформацією між цивільними та військовими медичними структурами, а також запаси медикаментів, обладнання, крові та її компонентів.
Не менш важливим НАТО вважає цивільний зв’язок. Країни повинні забезпечити його доступність і захищеність навіть під час війни чи масштабної кризи, мати резервні системи та можливість оперативно повідомляти населення про небезпеку.
Стійкість транспортної системи також передбачає здатність продовжувати роботу критично важливих маршрутів та інфраструктури, швидко відновлювати пошкоджені об’єкти й забезпечувати необхідне переміщення як цивільних, так і військових сил.
У НАТО зазначають, що оновлені вимоги мають допомогти союзникам оцінювати здатність держав готуватися до стратегічних потрясінь, протистояти їм, реагувати на них і швидко відновлюватися.
Під час підготовки оновлення НАТО також врахувало нові ризики — зокрема фізичні атаки та диверсії проти критичної інфраструктури, кібератаки, залежність від космічних технологій, проблеми ланцюгів постачання та природні катастрофи.
15 років тюрми отримав агент РФ, який намагався пустити «під укіс» військовий ешелон на Харківщині
15 років ув’язнення з конфіскацією майна отримав агент російських спецслужб, який готував диверсії на залізниці поблизу Харкова. СБУ затримала його у листопаді 2025 року, коли він готувався до підриву залізничних колій та військового ешелону.
Російським агентом виявився місцевий механік. За даними слідства, російські спецслужби звернули на нього увагу через антиукраїнські коментарі в Telegram-чатах.
У Бурятії школярів 5–8 класів закликали йти вбивати українців
У столиці Бурятії Улан-Уде під час спортивного заходу школярів 5–8 класів закликали долучатися до війни проти України. Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на Саяну Федотову, доньку голови місцевого осередку КПРФ В’ячеслава Мархаєва.
Інцидент стався 13 вересня під час щорічного всеросійського забігу «Крос нації». На місці проведення заходу працював пункт набору до російської армії.
Після завершення забігу школярів на сцену вийшов чоловік у військовій формі. За словами Федотової, він хвалив дітей і закликав їх іти воювати, заявляючи, що російській армії вони потрібні.
«Вы нам нужны, мы воюем, приходите, без вас мы не справимся», – заявив російський воєнний злочинець.
Федотова розкритикувала такі заклики, наголосивши, що йдеться про дітей. Вона також заявила, що залишила захід зі сльозами.
Коли навіть російські комуністи проти СВО
«Я люблю свою страну. Она богатая людьми, в первую очередь. <…> Я считаю, что все люди имеют право на жизнь. Я всегда этому учила своих детей. Почему люди не могут жить в мире?» — запитує донька голови бурятського відділення КПРФ.
Її батько прямо закликав владу завершити бойові дії в Україні. Наприкінці серпня член бурятського осередку КПРФ Баїр Циренов запустив на телебаченні передвиборчі ролики із запитанням: «Коли закінчиться СВО?».
Як зазначає The Moscow Times, це відбувається на тлі посилення військової підготовки дітей у Росії. Після початку повномасштабного вторгнення в Україні у школах відновили елементи радянської початкової військової підготовки. Старшокласників навчають, зокрема, діям під час повітряних атак, першій допомозі та поводженню з ручними гранатами.
Окремо проводять військово-патріотичні ігри «Зарница 2.0», у яких беруть участь діти від семи років. За даними видання, під час цих заходів школярів навчають орієнтуванню, діям в умовах бойових дій, керуванню бойовими дронами та штурму позицій.
Раніше російські депутати також виступали за розширення військової підготовки дітей та її початок ще з молодших класів.
Засуджений в Україні до довічного колаборант зробив кар’єру в окупаційній системі та став кандидатом у Держдуму РФ
Євгеній Соболєв, який до початку повномасштабної війни керував Херсонською Північною виправною колонією №90, після окупації частини Херсонщини перейшов на службу до російських окупантів. Тепер його висунули кандидатом у депутати Державної думи РФ від окупованої частини Херсонської області.
Соболєв походить із Нової Каховки. За матеріалами українського слідства, після захоплення частини регіону він почав співпрацювати з російськими військовими. Зокрема, надавав їм доступ до території колонії, організовував місця для відпочинку та медичну допомогу.
Ув’язнених, за даними слідства, також використовували для потреб окупаційних сил. Їх залучали до робіт, пов’язаних із ремонтом російської військової техніки.
Окремо українські правоохоронці встановили його причетність до примусового переміщення засуджених із тимчасово окупованої території.
У травні 2022 року Соболєв, за матеріалами справи, організував захоплення Снігурівської виправної колонії. Після цього 97 засуджених вивезли до Росії, заявивши, що йдеться про евакуацію. За даними української сторони, під час перевезення людей утримували в неналежних умовах, застосовували до них насильство, а також перевозили разом із хворими на відкриту форму туберкульозу.
Співпраця з окупаційною владою принесла Соболєву нові посади в російській системі виконання покарань. У 2023 році він очолив створене окупантами «Управління Федеральної служби виконання покарань по Херсонській області». Згодом йому присвоїли звання генерал-майора внутрішньої служби.
Українські суди також винесли щодо Соболєва вироки. У 2023 році його засудили до 13 років позбавлення волі за колабораційну діяльність. А 4 лютого 2026 року Центральний районний суд Миколаєва призначив йому довічне ув’язнення за воєнні злочини, зокрема за організацію примусового вивезення засуджених.
Попри український вирок, Соболєв продовжив кар’єру в російській окупаційній системі. Наступним етапом стало висунення його кандидатом у депутати Державної думи РФ від окупованої території Херсонської області.
Його історія демонструє, як Росія інтегрує колаборантів з окупованих українських територій у власні державні та політичні структури. Посада або потенційний депутатський мандат у російській системі не змінюють міжнародно визнаного статусу Херсонської області як території України та не скасовують відповідальності за злочини, у яких Соболєва визнали винним український суд.














