Росія вкотре проігнорувала заклик до припинення бойових дій та порушила режим припинення вогню, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі X.

За його словами, Росія здійснила нічні атаки із застосуванням 108 безпілотників та 3 ракет, попри ініційоване Україною припинення вогню, що мало початися опівночі з 5 на 6 травня. Удари тривали протягом усієї ночі, зокрема були зафіксовані ранкові атаки по Харкову та Запоріжжю.

Сибіга наголосив, що Москва вкотре відкинула заклики до деескалації, які підтримували міжнародні партнери та організації. На його думку, це свідчить про небажання Росії рухатися до миру та про формальний характер її заяв щодо можливих «перемир’їв».

«Путіна хвилюють лише військові паради, а не людські життя», — заявив глава МЗС, додавши, що така позиція потребує посилення тиску на російський режим, зокрема через нові санкції, ізоляцію та збільшення підтримки України.

Українська сторона закликає міжнародних партнерів до подальшого посилення відповідальності Росії за воєнні злочини та продовження допомоги Україні у всіх сферах.

Служба безпеки України затримала керівника Житомирського обласного ТЦК та СП, який вимагав кошти із місцевого підприємця за «непризов» його працівників.

За даними слідства, посадовець організував схему систематичного отримання неправомірної вигоди від власника регіональної компанії. За гроші він обіцяв не проводити мобілізаційні заходи щодо працівників призовного віку.

Крім того, після отримання коштів фігурант взяв від підприємця списки персоналу, яким нібито мав «забезпечити захист» від перевірок мобільних груп територіального центру комплектування та правоохоронців, а також під час проходження блокпостів.

Співробітники Служба безпеки України поетапно задокументували протиправну діяльність посадовця та затримали його під час отримання чергової суми грошей.

Фігуранту повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливих співучасників.

15 років позбавлення волі з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, який працював під прикриттям залізничника та коригував російські удари по Харківщині. Вирок винесено за матеріалами Служби безпеки України.

За даними СБУ, зрадника викрили у серпні 2025 року під час контррозвідувальних заходів. Він діяв на користь російської спецслужби і передавав координати українських військових об’єктів у прифронтових районах.

“Что, товарищи, жим-жим? Может москвы там уже нет?”

Росіянка прокинулась зранку і побачила порожній телефон.

“Москва отключила интернет. Страшно, новостей не знаю, ничего не знаю. Может москвы то уже и нет вовсе? А мы тут не знаем ничего,” – демонструє правильні здогадки московитка.

За її словами, російська мова стрімко втрачає позиції не лише у книговиданні, а й у театральній сфері та медіа.

«Російськомовні вистави практично зникли з репертуарів театрів, поступившись місцем живому українському слову», – зазначила вона.

Водночас повністю російськомовні постановки ще залишаються. Зокрема, у Києві продовжує працювати театр «Темний софіт», який використовує недержавну мову у сво

У столичному регіоні викрито ще чотирьох ділків, які через зв’язки у територіальних центрах комплектування оформлювали безпідставні відстрочки. Для цього «на папері» їхніх клієнтів працевлаштовували на підприємства критичної інфраструктури.

Бійці підрозділу «Альфа» СБУ разом із Силами спеціальних операцій та іншими складовими Сил оборони завдали удару по об’єктах нафтової інфраструктури противника. Під вогневим впливом опинилися нафтопереробний завод «Кірішінафтооргсинтез» та нафтоперекачувальна станція «Кіріши».

Окрім підготовки основного теракту, жінка проводила розвідку — фотографувала і знімала на відео інші військові об’єкти міста. Ці дані мали використовуватися для подальших атак.

Президент Фінляндії Александер Стубб під час зустрічі з Петер Павел у Празі сформулював думку, яка ще кілька років тому звучала б як провокація, а сьогодні — як холодний факт.

“Якби я мав сьогодні лише одне послання, то замість того, щоб говорити про те, що Україні потрібно від Європи, можливо, нам варто почати думати про те, що нам у Європі потрібно від України… Ми в Європі повинні позбутися думки, що тільки ми допомагаємо Україні”.