Агентка обходила місто пішки, фіксуючи місця скупчення особового складу та військової техніки українських захисників. Вона фотографувала будівлі та позначала їх на електронних картах, оцінюючи, які з них можуть використовувати оборонці Харкова. Для конспірації частину даних вона оформлювала англійською та передавала куратору через месенджер.

Крім роботи на місцевості, жінка завуальовано випитувала від знайомих інформацію про захисників під виглядом побутових розмов. Щоб уникнути викриття, вона постійно змінювала смартфони, користувалася анонімними чатами та видаляла листування після кожного сеансу зв’язку.

Попри обережність, СБУ задокументувала її діяльність і затримала за місцем проживання. Під час обшуків вилучено смартфони, на яких зберігалися агентурні дані та контакти куратора від російської ГРУ. Паралельно відбулося убезпечення локацій Сил оборони в зоні її розвідувальної активності.

У фінансовій системі Росії з’явився показовий сигнал небезпеки: Московський кредитний банк (МКБ) — тісно пов’язаний із державною «Роснефтью» — став першим збитковим банком серед топ-10 найбільших у країні.

Литва переходить від фіксації інцидентів до жорсткої дипломатичної відповіді. Міністр закордонних справ країни Кястутіс Будріс заявив про підготовку офіційної ноти протесту Білорусії через регулярні порушення повітряного простору метеозондами, які вже вплинули на роботу міжнародного аеропорту Вільнюса. Паралельно Вільнюс передає всю зібрану інформацію союзникам у ЄС і США.

Слідством встановлено, що фігуранти займалися підпалами релейних шаф, які забезпечують роботу залізничної інфраструктури. Через ці диверсії російські спецслужби намагалися порушити транспортну логістику Сил оборони України на заході держави.

Як з’ясувала СБУ, злочин у «тандемі» виконували двоє місцевих безробітних. Вербування відбулося через Telegram-канал, де окупанти пропонували так звані «легкі заробітки». Погодившись на співпрацю, агенти отримали завдання знайти релейну шафу, яка живить семафори на одній із залізничних ліній регіону.

Після погодження обраної «цілі» з куратором від фсб зловмисники підпалили технологічне обладнання, використавши легкозаймисту суміш. Під час диверсії кожен із них виконував свою роль: один безпосередньо здійснював підпал, інший знімав процес на камеру мобільного телефону для подальшого «звіту» російській спецслужбі.

Співробітники СБУ затримали агентів по гарячих слідах одразу після вчинення злочину.

“Але є і добра новина- так як це державні гроші, то тут буде декілька статей одночасно. І заяву в правоохоронні органи ми звичайно подамо.” 

Усі подробиці читайте за посиланням.

За даними ГУР МО України, нині Рамзан Кадиров перебуває у власній лікарні на території Чечні. До нього з’їхалися члени сімейного клану — тейпу, зокрема й ті, хто мешкає за межами російської федерації. Така концентрація родичів навколо глави республіки розглядається як непряма ознака критичності ситуації.

Паралельно з погіршенням стану здоров’я Кадирова в Москві значно активізувався процес визначення наступника. Кремль прагне зберегти повний контроль над регіоном, який багато років утримувався в орбіті впливу завдяки персональній лояльності нинішнього ватажка Чечні.
Подробиці далі за посиланням.

12 січня в Україні відзначають День українського політв’язня. День спротиву, який народився за колючим дротом.

Традицію було започатковано у 1975 році в Мордовських таборах — з ініціативи В’ячеслава Чорновола. День українського політв’язня став формою солідарності й відкритого протесту проти репресій і жорстокості радянського режиму.

Дата не випадкова. 12 січня 1972 року, одразу після різдвяних вертепів, почалася так звана «друга хвиля погрому української інтелігенції». Фактично — фінальний удар по руху шістдесятників.

Сьогодні, після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році, сам термін «політв’язень» набув трагічно розмитих меж.

Василь Стус навіть після смерті продовжував відбувати покарання – за посиланням.

Два елементи лемківської культури з Тернопільщини офіційно отримали статус і захист у Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Йдеться про «Традицію приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті» та «Кривульку – лемківську жіночу нагрудну прикрасу: орнаментальні традиції та технологію виготовлення». Обидва елементи представляють Тернопільщину і стали результатом кропіткої роботи, що тривала упродовж 2025 року.
Киселиця — страва з характером і пам’яттю. Це основа лемківського гастрономічного спадку, проста за складом і глибока за змістом. Її готують з вівса — не випадково, адже Лемківщину здавна називали краєм вівса та ялівцю. Рецептура нескладна: спершу закваска, потім — приготування самої страви. Їдять киселицю з «бандурками», тобто з картоплею, або п’ють як тонізуючий напій. Водночас це ще й обрядова їжа. На різдвяному столі, весіллях, храмових празниках без киселиці не обходилися. Сьогодні її варять не лише в Україні — традиція живе у США, Польщі, Канаді та інших країнах, де мешкають діти й онуки депортованих лемків.
Не менш промовистою є кривулька, або кривуля, — лемківська жіноча нагрудна прикраса, яка одразу притягує погляд. Це широкий круглий комір з бісеру, що прикриває шию, плечі та груди. Його виплітали з дрібних кольорових намистинок на волосяній або шовковій основі, ретельно добираючи орнамент і кольори так, щоб вони гармоніювали з одягом. Узори компонувалися у трьох смугах різної ширини. Найчастіше зустрічаються ромби, квадрати, трикутники, ламані лінії, зиґзаґи, хрестики та крапки.

Польська дипломатія долучилася до справи Кшиштофа Галоша, вбитого росіянами.

Міністерство закордонних справ та родина поляка вимагають роз’яснень від Росії щодо долі свого громадянина Кшиштофа Галоса, який зник у 2023 році після поїздки до України. Як повідомляє Gazeta Wyborcza, чоловік, котрий не вірив, що Росія напала на Україну, вирушив на окуповані території, щоб особисто «переконатися, що там відбувається».

За даними видання та правозахисної організації «Меморіал», Галос у квітні 2023 року перетнув кордон з Україною власним автомобілем. Його транспорт був зафіксований камерами спостереження поблизу Запорізької області. Потім він випадково опинився на російському блокпості, де був затриманий.

Подробиці — за посиланням.

Скарб, який пролежав у землі майже 800 років, нарешті заговорив. І сказав значно більше, ніж очікували навіть археологи.

Археологи мають і робочу версію походження скарбу.

“Власником такого багатства мав бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав зі своїм крамом на Волинь від війни”, — зазначив Віктор Баюк.

За його словами, обставини приховування скарбу вказують на драматичний історичний контекст:

“Цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року”.

Попри те, що скляні браслети були поширеним елементом міської культури домонгольського часу, у цілісному вигляді вони траплялися надзвичайно рідко — зазвичай в одиничних екземплярах. Саме тому волинська знахідка вже зараз змінює уявлення дослідників про масштаби виробництва й торгівлі прикрасами в Київській Русі.

Американська торговельна палата в Україні звернулася до міжнародних партнерів із закликом невідкладно посилити повітряний та морський захист України, наголосивши на критичній ситуації навколо портової інфраструктури Чорного моря.
У Палаті підкреслюють, що останні удари Росії поставили під загрозу морський експорт, зокрема зерна та іншої агропродукції, яка має ключове значення для глобальних ринків.

“Палата закликає міжнародних партнерів невідкладно посилити повітряний та морський захист України з метою збереження життя цивільного населення, забезпечення безпеки критичної інфраструктури, портів та безперервності глобальної торгівлі й ланцюгів постачання продовольства”, – зазначає асоціація.

В асоціації наголошують, що ракетні та дронові атаки РФ, спрямовані на Україну та Одеський регіон, призвели до загибелі та поранень працівників портів і членів екіпажів суден, а також до значних пошкоджень портової інфраструктури, енергетичних об’єктів, зерносховищ і комерційних суден.
Далі читайте за посиланням.