Україна має привести переклад Європейської хартії регіональних і міноритарних мов у відповідність до оригіналу — Тарас Кремінь

“Сталося так, що понад 20 років тому цей документ було перекладено не з мови оригіналу, а з російського перекладу, де за дивним збігом обставин до тих мов, які перебувають на межі зникнення, винесемо це в лапки і далеко за межі, у нас опинилася дивним чином російська”, – розповів він.

Українська влада повинна узгодити переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов із її оригінальним текстом. Про це в ефірі телеканалу Еспресо заявив колишній уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Він нагадав, що Конституція України визначає українську як єдину державну мову. На виконання 10-ї статті Конституції Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який регулює використання державної мови в усіх сферах суспільного життя.

Хартія — про мови, які справді потребують захисту

Кремінь пояснив, що Європейська хартія регіональних або міноритарних мов є документом Ради Європи, спрямованим на підтримку мов невеликих спільнот, які можуть зникнути без державного захисту.
Він звернув увагу, що Україна ратифікувала Хартію ще понад двадцять років тому, але зробила це не за оригіналом, а за російським перекладом. Через це до переліку мов, які потребують захисту, потрапила російська.

За словами ексуповноваженого, в оригінальному тексті йдеться про мови малочисельних народів — такі як іврит чи мови корінних спільнот, — тоді як російська до цього переліку не належить.

Рішення Конституційного Суду: потрібно усунути двозначність

Кремінь нагадав, що рішенням Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року Кабінет Міністрів і Верховна Рада мають усунути двозначність, оскільки Україна фактично ратифікувала два різні переклади Хартії.
Один із них ухвалили ще у 1990-х, а другий — у 2012 році, напередодні ухвалення так званого “закону Ківалова–Колісніченка”, який визнавав російську “регіональною мовою”.

Що пропонують змінити

Колишній уповноважений зазначив, що вже підготовлений переклад, який відповідає оригіналу, здійснений Міністерством закордонних справ. Міністерство культури виступило суб’єктом подання законопроєкту про внесення відповідних змін.
Першу спробу подання здійснили у 2024 році, пізніше відбулася друга — після зміни уряду.

Кремінь уточнив, що пропонується вилучити з українського варіанту Хартії російську мову, оскільки вона й так згадується в Конституції, і натомість додати мови малочисельних спільнот України — урумську, румейську, а також румунську (замість “молдовської”) та іврит.

За його словами, Хартія – це насправді про захист тих мов, які потребують саме захисту. 

“Вона є засобом комунікації для малочисельних спільнот України і створити відповідні вимоги і оновити перелік власне тих мов. За наполяганням різних представників різних громадських організацій, які репрезентують корінні народи, запропоновано туди увести, скажімо, румунську мову. Натомість зараз у нас є молдовська, Молдова відмовилась від молдовської мови, натомість погодилася на те, що державною повинна бути румунська. Крім того, іншого запропоновано внести замість єврейської мови, і так є в тексті самої Хартії таку мову іврит, і крім всього іншого запропоновано вилучити російську, тому що вона і так згадується в Конституції. Крім того, запропоновано взяти урумську, румейську тощо, тобто це мови малочисельних спільнот України”, – сказав він.

Документ перезрів

На думку Кременя, оновлення Хартії відповідає Конституції України, рішенню Конституційного Суду та духу самого міжнародного документа. Він підкреслив, що без цього кроку Україна не зможе повноцінно рухатись до європейського простору.

Він також висловив подяку голові парламентського комітету з питань гуманітарної політики Микиті Потураєву, який першим публічно звернув увагу на проблему під час виступу в Раді Європи.

Водночас Кремінь розкритикував окремих представників уряду за те, що законопроєкт було відкликано без пропозиції альтернативного варіанту.

“Загравання з російською мовою — вигідне лише агресору”

Ексуповноважений наголосив, що питання перекладу Хартії — це не технічна деталь, а питання державної гідності та безпеки.

“Текст Хартії українською мовою повинен відповідати духу і букві оригіналу. Переклад і перелік мов, які потребують захисту, мають узгоджуватися з Конституцією. Має бути виконано рішення Конституційного Суду. Будь-яке загравання з російською мовою ставить знак питання: кому це вигідно? Вигідно може бути тільки країні-агресору”, — підсумував Тарас Кремінь.