Деталі про події першого в історії України бою з російськими фашистами і про наказ відкрити вогонь, який віддав старший лейтенант в порушення наказу свого безпосереднього командира полковника.

Джерело: Юрій Бутусов.

Рівно 10 років тому, 13 квітня 2014 року, війна з Росією перестала бути односторонньою. В цей день під Словʼянськом, командир роти 80-і аеромобільної бригади старший лейтенант Вадим Сухаревський віддав перший в історії України бойовий наказ відкрити вогонь по найманцям російського диверсійному загону полковника ФСБ РФ Ігоря Гіркіна. Диверсанти атакували місце наради керівників СБУ, поруч з яким знаходились у бронетранспортерах десантники Сухаревського. Від куль росіян загинув на місці капітан СБУ Генадій Біліченко, двоє офіцерів були поранені.

В сусідньому БТР знаходився командир 80-і бригади полковник Копачинський, який віддав наказ десантникам розрядити зброю, відʼєднати магазини та заборонив відкривати вогонь за будь-яких обставин без його особистої команди.

Але коли почався бій, ніяких команд Крпачинський не віддав. І тоді старший лейтенант Сухаревський проявив екстраординарні лідерські якості, не став чекати ніяких команд, а навпаки – порушив прямий наказ свого безпосереднього командира полковника Копачинського.

Сухаревський взяв відповідальність на себе і віддав перший історичний бойовий наказ ЗСУ:

Наказ виконав оператор-навідник БТР солдат Микола Коля Лавренчук, який першим зарядив розряджений кулемет, і першим з військовослужбовців ЗСУ відкрив вогонь у війні. Після кількох черг кулемета ворог зазнав втрати та втік з місця бою (за повідомленнями російських джерел вони втратили двох найманців знищеним та трьох пораненими, особа одного з цих знищених встановлена). Наказ Сухаревського врятував життя групі офіцерів та генералів СБУ.

«Хули ты смотришь – ебаш!»

Полковник Копачинський за свої дії ніяк не був покараний, за кілька місяців був відсторонений від командування бригадою, а в 2015 році залишив ЗСУ та перевівся за службу в центральний апарат Нацгвардіі, де він зараз – інформацією не володію.

Сержант Лавренчук з перших днів вторгнення 22-го року воював у лавах 80-і бригади, отримав важкі поранення руки та ноги, і не завершивши реабілітацію повернувся на фронт. Сьогодні Лавренчук займається рекрутингом у 95-й десантно-штурмовій бригаді.

А старший лейтенант Вадим Сухаревський за ці 10 років став полковником, заступником головнокомандувача ЗСУ, командувачем Сил безпілотних систем.

Автор: Юрій Бутусов 15.04.19 р. про деталі того бою.

Когда я услышал об этом впервые в 2015-м, Вадим Сухаревский, бывший пять лет назад командиром роты, взял всю ответственность за открытие огня на себя. Вадим сказал, что стрелял сам.

Но сейчас Сухаревский решил, что пришло время уточнить информацию: огонь был открыт в нарушение приказа комбрига 80-й бригады Копачинского, и офицер опасался, чтобы его бойцам не пришлось отвечать за принятое им решение.

Война все расставила по своим местам. Сухаревский – заслуженный герой, командир 503-го батальона морской пехоты, а Виктор Копачинский, получив назначение на генеральскую должность, из армии ушел, и сейчас устроился на удобную должность начальника службы Главного управления Национальной гвардии. 

Командир роты 80-й аэромобильной бригады Вадим Сухаревский (сидит по центру в черной шапке) с экипажем своего БТРа. Апрель 2014-го, под Славянском.

На пятую годовщину Вадим рассказал детали.

Сразу после нападения группы диверсантов отряда ФСБ Гиркина на сотрудников СБУ Сухаревский нарушил приказ комбрига и отдал своим бойцам первый боевой приказ войны, звучал он дословно так:

“Х#ли ты смотришь – е#ашь!”

Но открыт был огонь не сразу и стрелял только один пулемет. Как это было? Я связался с наводчиками двух БТРов роты.

Рассказывает оператор-наводчик БТРа Сухаревского Олег Гапяк (сейчас он демобилизовался, служит пожарным в ГСЧС):

“На Слов’янськ ми виїхали разом із командиром бригади Копачинським та з командувачем ПДВ Швецом. Копачинський нам, бійцям, казав – якщо хтось буде стріляти, то кожну гільзу змусять знайти, прокуратура приїде і віддадуть під суд як на Майдані, тож не стріляйте. Ми зброю розрядили… Я багато чого не бачив. Ми стояли на околиці на дорозі. Раптом почалась стрілянина. Ротний дав команду “вогонь!”. Але одразу стріляти ніхто не міг. Через наказ Копачинського зброя у всіх БТРах була розряджена. Я чув що йде бій, і почав швидко заряжати КПВТ. Але я не стріляв. Бій закінчився одразу, бо відкрив вогонь другий БТР – там навідником був Микола Лавренчук”.

Народный герой, командир отделения 80-й десантно-штурмовой бригады Николай Лавренчук.

Говорит Народный герой Украины Коля Лавренчук – он продолжает службу, сейчас Николай в свои 26 лет – командир отделения родной 80-й бригады, и на пятую годовщину боя несет службу на фронте:

“Коли почався бій, я був на своєму місці в БТР-80 №137. Згідно з наказом полковника Копачинського мій кулемет був розряджений, і я не міг відкрити вогонь одразу. Сухаревський віддав наказ, кричав по рації, тож я дуже швидко почав заряджати, в мене все було підготовлене, намагався швидче. Я бачив, що по нас ведуть вогонь з “зеленки” неподалік. Тож я дав попереджувальний постріл, а потім випустив кілька черг прицільних. Противник одразу припинив стріляти, бій швидко закінчився. Потім ми поїхали на базу. До нас підходили з різних підрозділів, дивилися, питали, невже по нас справді стріляли, дивилися відмітки від куль, усі були здивовані, ніхто не очікував. Серед нас, своїх, все, що було зроблено, сприйняли добре, проблем не було. Що там казали ротному – не знаю, він одразу усю відповідальність взяв на себе. Мій БТР потім був підбитий під Луганським аеропортом. А я продовжую службу”.

Общественную награду Народный герой Николай Лавренчук получил по представлению самого Вадима Сухаревского в 2015 году.

А приказ “Х#ли ты смотришь – е#ашь!” теперь переделан в более благозвучную форму: “Бачиш – стріляй!”? и сегодня это боевой девиз 503-го батальона морской пехоты, которым командует Вадим Сухаревский. 

Плакат с девизом 503-го батальона морской пехоты, которым командует сейчас Вадим Сухаревский, на базе в Мариуполе. Эмблема 503-го бата – барсук, в честь позывного Сухаревского “Барсук” в апреле 14-го.