“Культура критичного мислення має стати частиною державної політики з забезпечення національної безпеки.” — Залужний.

Валерій Залужний заявив, що головною загрозою для України у довготривалій війні є не лише ракети чи фронт, а поступове руйнування критичного мислення всередині самого суспільства.

Про це він написав у колонці для NV, де розмірковує про стійкість держави під час великої війни.

Стійкість суспільства важливіша за гучні заяви

За словами Залужного, успіх країни у війні визначають дві базові речі: здатність суспільства продовжувати боротьбу та витривалість економіки.

“Саме це є фундаментом, на якому вибудовуються відповідні системи, що унеможливлять капітуляцію через відсутність можливості продовжувати боротьбу,” — пояснив він.

Він наголошує, що саме суспільна стійкість стає фундаментом, який не дозволяє державі капітулювати через втому, паніку чи внутрішній розкол.

“Питання стійкості суспільства до війни є чи не найважливішим фактором безпеки держави. Така стійкість має велику кількість проявів і вразливостей. Вони пов’язані з історією країни та її народу, релігійних вподобань та інтелектуального розвитку в розумінні саме тих цінностей, які необхідно буде захищати,” — переконаний Валерій Залужний.

На думку Залужного, Росія давно зрозуміла цю вразливість і тому веде війну не лише зброєю, а й через інформаційний вплив — удари по цивільних, дезінформацію, психологічний тиск, соцмережі та маніпуляції.

“Хочу підкреслити, що методи ведення такого впливу містять як класичні заходи, наприклад, пропаганду й дезінформацію, так й новітні, а саме, використання соціальних мереж, Інтернету й штучного інтелекту,” — застеріг він.

Інформаційна війна і руйнування мислення

Залужний окремо звертає увагу на роль анонімних інформаційних ресурсів, які під виглядом “правди” або “свободи слова” можуть поширювати паніку, недовіру та викривлену інформацію.

Він зазначає, що такі майданчики часто спочатку набирають аудиторію на чутливих темах — обстрілах, фронті, мобілізації — а згодом стають інструментом впливу, маніпуляцій або навіть шантажу:

“Мета таких кампаній, що ведуться у цих мережах, визначається замовниками і як правило високо оплачується. Проте і виконавці, і замовники залишаються невідомими.”

Залужний окремо попередив про небезпеку внутрішнього розколу суспільства за допомогою “асоціальних осіб”, коли маніпуляції, перекручення фактів і навмисне розпалювання ненависті стають інструментом впливу не менш небезпечним, ніж зброя. За його словами:

“Також широко застосовуються інформаційні впливи різного роду асоціальних особистостей. В умовах безкарності вони створюють осередки ворожнечі всередині держави, використовуючи дозування реальної інформації з системним її перекручуванням, а також поєднуючи зі цькуванням та образами. Така активність посилюється у відповідальні моменти діяльності держави, носить системний характер і постійно інформаційно дублюється та підтримується на російських ресурсах.”

Також він попереджає, що у майбутньому ситуація лише ускладнюватиметься через використання штучного інтелекту, який дозволить масштабувати інформаційні кампанії та ще сильніше впливати на суспільні настрої.

“В майбутньому така ситуація має тенденцію до погіршення. Бо ще сьогодні усе це роблять реальні, хоч і часто невідомі люди, а завтра усе це буде робити ШІ у тих же мережах,” — застеріг Залужний.

“Найстрашніше — руйнування критичного мислення”

Окремо Залужний підкреслив, що головна небезпека таких процесів — не просто паніка чи дезінформація.

“Такі впливи не лише сіють недовіру і паніку, а й роблять найстрашніше — руйнують критичне мислення, що позбавляє державу будь-якого майбутнього”.

Він також звернув увагу на популярність псевдоекспертів, “екстрасенсів” і “гадалок”, які в умовах війни отримують масову аудиторію та можуть використовуватись як інструмент впливу на суспільство.

“Важко навіть уявити, але саме через це у 21-му столітті широкої популярності набувають різного роду «гадалки» та «екстрасенси», які знову ж таки використовуються у тому числі Росією, як засіб впливу, зв’язку та контролю суспільства, яке втрачає критичне мислення,” — пояснив Залужний.

Потрібно навчити людей розрізняти істину від ілюзії — це завдання для держави

У сучасних умовах інформаційного перевантаження та постійного впливу різних джерел даних питання захисту суспільства від маніпуляцій виходить за межі суто технічних рішень. Йдеться не лише про регулювання інформаційних потоків, а й про формування стійких навичок критичного сприйняття реальності, які мають стати частиною ширшої стратегії безпеки. У цьому контексті він зауважив:

“Це реальний виклик людині і суспільству, який несе загрозу як політичним системам, так і ментальному здоров’ю людини. У такій ситуації лише упорядкування інформаційного процесу буде замало, бо ще потрібно навчити людей розрізняти істину від ілюзії, на що можуть знадобитися цілі епохи.

Успіх у нейтралізації такого впливу може досягатися не лише організаційними заходами, які завжди будуть спокусливими до бажання абсолютної влади над суспільствами через контроль інформаційного простору, а й завдяки розвитку культури критичного мислення, що має стати частиною державної політики з забезпечення національної безпеки.”

Мобілізація як тест для суспільства

На завершення Залужний зробив висновок, що саме ставлення суспільства до мобілізації з часом стане справжнім показником зрілості та стійкості держави.

“До речі, з часом саме відношення до мобілізації і стане відповіддю на питання реальної стійкості суспільства”.

Фактично йдеться не лише про готовність воювати, а про здатність суспільства зберігати адекватне сприйняття реальності, відповідальність і розуміння ціни власної державності навіть у момент виснаження війною.