Якась абсолютно фантастична українка.

Все її підліткове життя пройшло в окупації. Там формувався їх світогляд і характер.

І в цьому мороку вона продовжувала плекати у собі світло.

Потайки від батьків зрадників навчалась українською.

Щоб виїхати з мертвонародженої республіки, вона ЧЕКАЛА ПОВНОЛІТТЯ.

Таки дочекалась!

Її перші емоції на вільній Україні – це безмежне щастя.

Водночас чути захоплення: “Я побачила за стільки років український прапор, я чую українців, які розмовляють українською мовою….” – максимально страшне усвідомлення русского міра.

Московія – це катування і тіла і душі, за межею розуміння.