Внесення до української бази “Миротворець” тягне за собою правові наслідки – про це пише молдовське видання Рoint.md з посиланням на Radio Europa Liberă після потрапляння в Чистилище Миротворця молдовського проросійського політика Ілана Шора, депутата Марини Таубер та голови Гагаузії Євгенії Гуцул.
Автори зазначають, хоча це й не офіційний список санкцій, внесення до нього спричиняє деякі наслідки, зокрема правові.
За словами молдавського ЗМІ, база Чистилища сприймається, як неофіційний список санкцій України.
База даних сприймається як «неофіційний список» санкцій, оскільки подана інформація часто використовується українською владою, а включення до списку іноді рівнозначне забороні на в’їзд до України. Більше того, інформацію з цієї платформи часто приймали як доказ українські суди, – пише автор.
У статті не обійшли згадкою і 2016-й рік та гучну публікацію списку журналістів, які отримували акредитацію в терористичних структурах так званих “днр” і “лнр”.
Платформа виявилася замішаною у скандалі у 2016 році, коли стався масовий витік інформації, націлений на тисячі журналістів, які працюють у сепаратистських регіонах сходу України. Потім пролунали заклики закрити платформу, що виходили від таких організацій, як Human Rights Watch, а також послів G7, які були стурбовані цим.
Українська влада розпочала розслідування можливих порушень, але пізніше закрила його, заявивши, що жодного злочину вчинено не було. Потім портал тимчасово припинив свою діяльність, – зазначає видання
В Рoint.md звертають увагу на те, що остаточне рішення щодо накладення санкцій до іноземних громадян належить Верховній Раді.
Загалом українська влада може застосовувати санкції до іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних компаній та організацій з іноземним капіталом.
Щодо юридичних осіб, то список санкцій формується аналогічно, але остаточне рішення належить Верховній Раді. Зміна чи скасування санкцій здійснюється так само, – додає автор.
За словами молдавського ЗМІ, українське законодавство передбачає понад 20 видів обмежувальних заходів, які Україна може запровадити проти осіб, включених до списків санкцій. Вони варіюються від заморожування активів та заборони в’їзду в Україну до заборон на участь в економічній діяльності чи певних сферах суспільного життя.
Згадують також юридичних осіб з Молдови, щодо яких Україна ввела санкції, зокрема завод “Топаз” в Кишиневі.
За даними Державного реєстру санкцій, в українських списках санкцій зараз перебувають понад 10 тисяч осіб і понад 7100 юридичних осіб. З них шість осіб та дев’ять компаній – із Молдови. Найвідоміший — завод «Топаз» у Кишиневі, який потрапив під санкції у грудні 2023 року, – звертає увагу видання.