Тим часом у Мелітополі — “захист” по-російськи

Росія йде своїм шляхом: узаконила цілорічну мобілізацію навіть на тимчасово окупованих територіях України. Новий закон дозволяє “призов” з 1 січня по 31 грудня — тобто будь-якого дня.

Мелітополь, Бердянськ, Токмак — тепер будь-який чоловік віком від 18 до 50 років може отримати електронну “повістку” і має з’явитися до “військкомату” протягом 30 днів. Не прийшов? Очевидно, тебе знайдуть.

“У Мелітополі з середини жовтня відновлено “обхід квартир” для уточнення даних про місце проживання. Особливу увагу приділяють працівникам комунальних служб, охоронцям, будівельникам — тобто тим, кого можна швидко відправити на “другу лінію” без підготовки”, – повідомили у Центрі національного спротиву.

Окупаційні “військкомати” отримали наказ із москви скласти списки “придатних до служби”.

Воюваки з ТЦК: коли “боротьба” з повістками важливіша за справжню війну

Одні місяцями і роками не бачать родини, інші — ховаються за шторою, коли дзвонить невідомий номер. І поки українці у тилу героїчно “відбивають” повістки, їхні співгромадяни четвертий рік поспіль воюють без демобілізації й без нормальної ротації.

А ніхто не обіцяв, що лінія фронту не дійте до черешеньок

А тепер уявіть, якщо лінія фронту дійде до такого тилу, меми про ТЦК не допоможуть. І тоді м’ясні штурми в армії країни агресора розпочнуться вдома, від 18 років!

“Добровольці” під дулом

Російські медіа, як завжди, цинічно прикривають реальність красивими словами — “добровольчі батальйони”. Насправді ж це ультиматум: або підписуй контракт, або лишайся без роботи, і це як мінімум.

Ці дії грубо порушують IV Женевську конвенцію, яка прямо забороняє примусовий призов цивільного населення окупованої держави до армії країни-окупанта.

Москва готується воювати далі. Руками українців.

Під прикриттям гасел про “військово-патріотичне виховання” окупанти просто знімають черговий пласт людського ресурсу.
Їм не потрібні солдати — їм потрібне м’ясо. І тепер це м’ясо — українські чоловіки з окупованих міст.

В окупаційних адміністраціях уже панує напруга — бо всі чудово розуміють, що така “мобілізація” може вибухнути зсередини. Протести, диверсії, саботаж — усе це лише питання часу.

А тепер — повернемось до нашого тилу

Поки дехто шукає “правильну причину” не йти у військкомат, на окупованих територіях людей просто хапають і відправляють вмирати за чужу армію.
Ми — вільна країна. Там — рабство.
І якщо ми самі не захистимо власну свободу, завтра ніхто не питатиме дозволу: мобілізують усіх, тільки вже не Україна.

Бо справжній тил — це не місце, де ховаються. Це місце, яке тримає фронт.