За понад 20 років відбулося чимало українсько-польських акцій примирення за участю президентів обох країн, громадських і релігійних діячів. Над осмисленням спільної історії працюють історики, тривають дослідження складних і трагічних сторінок минулого.
Водночас українці досі недостатньо знають власну історію. Саме цим користуються проросійські сили в Польщі, які знову й знову розігрують карту історичного розбрату. Якби за ці понад 20 років українці здобули належні знання про власне минуле, уже виросли б покоління, для яких маніпуляції історичними фактами були б значно складнішими.
І була б неможливою ситуація, коли кандидат на найвищу посаду в Україні під час президентської кампанії 2019 року заявив: «Степан Бандера — герой для якогось відсотка українців».
Так само нереальною була б історія про президента нашої країни, яку розповідав колишній президент Польщі Анджей Дуда. За його словами, під час однієї з приватних розмов про складні сторінки українсько-польських відносин Зеленський сказав йому:
«Анджею, я ніколи не чув про вбивства, про вбивства поляків на Західній Україні, на Волині. Нас цьому не вчили в школі».
У Львові 1 листопада відбулася щорічна українсько-польська зустріч, присвячена пам’яті загиблих воїнів та примиренню двох народів. Представники України й Польщі зібралися біля меморіалів, запалили лампадки та помолилися за полеглих бійців Української галицької армії і польських військових.
Такі спільні вшанування проводять уже понад два десятиліття. Ініціаторами започаткування традиції у 2002 році стали кардинали Любомир Гузар і Мар’ян Яворський, а також українські та польські інтелектуали.
Цьогоріч до заходу долучилися, зокрема, дисидент, колишній політв’язень ГУЛАГу та співзасновник Української Гельсінської групи Мирослав Маринович і народний депутат України Микола Княжицький.
Ключовим гаслом зустрічі залишається «Вибачаємо і просимо вибачення». Воно відображає прагнення обох народів до примирення, взаємного визнання болючих сторінок історії та збереження добросусідських відносин.
