Юрчишин розкритикував «телеграмізацію» влади: анонімні канали несуть ризики впливу РФ

Народний депутат від «Голосу», голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявив, що активне використання анонімних телеграм-каналів українською владою є помилковим підходом до комунікації з суспільством.

В інтерв’ю Цензор.НЕТ він наголосив, що влада недооцінює роль професійних медіа, які працюють за журналістськими стандартами і мають довіру аудиторії. Натомість ставка на анонімні джерела створює серйозні ризики.

За словами парламентаря, такі канали не мають стабільної позиції і легко змінюють «сторону» залежно від фінансування. Сьогодні вони можуть підтримувати одних, а завтра — їхніх опонентів. У цьому контексті він звернув увагу на загрозу втручання з боку Росії, яка може використовувати анонімні платформи для інформаційного впливу.

“Бо ці анонімні джерела – сьогодні ви заплатили, працюють з вами, а завтра ви заплатили менше, – працюють з опонентами. А ключовий наш опонент – це опонент існування України, тобто Росія. То чи завтра не заллє Росія в ці анонімні канали купу бабла?” – пояснив парламентар. 

Юрчишин підкреслив, що особливо небезпечною ця ситуація може стати під час можливого перемир’я та майбутніх виборчих процесів. У такі періоди інформаційний вплив і маніпуляції можуть суттєво впливати на громадську думку та політичні результати.

“І ці канали, які вчора хвалили зелених, “Європейську Солідарність”, “Голос”, “Батьківщину” – опа! – і починають активно працювати проти цих політичних сил, дискредитуючи їх. Зрештою ті російські канали, як Легітимний і тому подібне, на початках достатньо м’яко працювали в 2019 році з новообраною українською владою. 

Навіть хвалили її і просували. Але в час Ч, коли Путін вирішив, що атака буде, набагато раніше тої атаки – почали системно мочити. Коли ти не контролюєш джерело інформації; коли не розумієш хто стоїть за її джерелом (а в анонімних телеграм-каналах навіть коли ми виводимо на чисту воду номінальних власників, вони завжди можуть перекинути, бо це опосередковані дані) — ти ні в чому не можеш бути впевненим”, – додав він. 

Він також зазначив, що навіть ті канали, які раніше демонстрували лояльність до української влади чи окремих політичних сил, можуть швидко змінити риторику. Як приклад, парламентар навів проросійські інформаційні ресурси, які певний час діяли м’яко, але згодом почали системну кампанію дискредитації.

Окрема проблема — неможливість встановити реальних власників і контролерів таких каналів. Навіть якщо формальних адміністраторів вдається ідентифікувати, структура управління залишається непрозорою і легко змінюється.

На думку Юрчишина, це означає, що довіряти анонімним джерелам як інструменту державної комунікації — ризиковано, адже в критичний момент вони можуть стати каналом для зовнішнього впливу.