Олександр Турчинов
Останнім часом в деяких ЗМІ знову почали тиражуватися брехливі заяви, пов’язані з трагічними кримськими подіями 2014 року.
Зазвичай цей бруд скоординовано просувають люди, що керували за часів Януковича Міністерством оборони, Генеральним штабом, іншими силовими структурами, урядом АР Криму та пов’язані з ними “експерти”.
Багато з тих, хто втік до Росії, рятуючись від кримінальної відповідальності, або з тих, що тихо сидів по своїх дачах протягом останніх п’яти років, боячись наблизитись до лінії фронту, сьогодні не просто підіймають голову, вони вважають за можливе давати оцінки і навіть виносити заочні вироки. Ну і сам Янукович, засуджений українським судом, не відстає від своєї команди, подавши проти мене через своїх адвокатів черговий позов за “зраду”.
Янукович та пов’язані з ним колишні силовики і чиновники, розповідають про “високу боєготовність” українських Збройних Сил на початку 2014 року, яким просто “не дали вибити росіян з Криму”. Про це говорять ті, хто системно знищував, роззброював і грабував нашу армію, хто в Криму “кришував” проросійські сепаратистські рухи та російські ЗМІ, хто натравлював місцевий криміналітет на проукраїнських активістів.
Їх завзяття зрозуміле. Розповідаючи про “небажання переможно використати армію” в лютому-березні 2014 року ільїни, замани, могильови та інші підлеглі Януковича, як і він сам, намагаються зняти з себе відповідальність за розвал і фактичне знищення наших Збройних Сил, за сприяння в окупації Криму, за те, що наша країна на початку 2014 року опинилася на межі страшної катастрофи і повної втрати своєї державності та суб’єктності.
Кожен, хто в неймовірно складних умовах захищав Україну в 2014 році, може детально розповісти, якою була боєготовність нашої армії. Коли не те, що сучасної зброї і працюючої військової техніки, – бронежилетів, касок, одягу і взуття не було. Повна відсутність бойового досвіду і підготовки, жебрацькі зарплати і прострочені сухпаї, тотальна зрада силовиків, масове дезертирство і перехід на сторону ворога (ЗСУ – 70%, МВС – 99%, ДПС – 70%, СБУ – 90%, УДО – 95%), – це та реальність, з якою ми зустріли агресію в Криму. Ось такий “бойовий потенціал” ми отримали від Януковича і його кримінально-силової братії.
До речі, “регіонал” Могильов до того, як змінив Джарти на посаді керівника уряду Криму, очолював у Януковича Міністерство внутрішніх справ. Тому і не дивно, що найбільша кількість зрадників-перебіжчиків була саме серед міліціонерів Криму – 99%! Кримський і Севастопольський “Беркут” першими зі зброєю в руках перейшли на бік російського агресора.
Зрозуміло, що все це не могло відбуватися без безпосереднього сприяння Могильова, який зараз не тільки виліз з нори, у якій всі ці роки ховався, але і очолив якусь партію для участі в парламентських виборах.
З 20 лютого приховано, а з 27 лютого 2014 року вже відкрито розпочалася повномасштабна агресія РФ в Криму. В ті трагічні дні, маючи співвідношення сил 1 до 10 не на нашу користь, військове керівництво не мало можливості провести наступальні операції проти російських військ. Тому що для наступу, а не для вбивства своїх воїнів, треба мати значну перевагу в силах і засобах над ворогом. В цей же час на нашому кордоні, на запрошення Януковича, готувалося до вторгнення в Україну двухсоттисячне військове угруповання РФ, яке 1 березня отримало на це дозвіл від свого парламенту. Нам життєво потрібен був час, щоб хоч якось підготуватись до захисту країни. І цей час нам дала невелика кількість українських військових в Криму, які не зрадили присязі і виконали наказ, практично місяць зі зброєю обороняючи свої військові частини, перебуваючи в повному оточенні, зв’язавши багатотисячні сили ворога, зірвавши кремлівський план блискавичної перемоги і подальшого наступу на континентальну Україну.
Нам знадобився час і зусилля всього українського народу, щоб провести мобілізацію, озброїти і підготувати армію і весь сектор безпеки і оборони для протидії російській агресії. Були страшні втрати на сході України, але ворога було зупинено, і значну частину українських земель – звільнено!
Тепер п’ята колона, всі ті, хто системно знищували обороноздатність нашої країни та працювали на ворога, піднімають голову, сподіваючись на реванш. Не дочекаються. В Україні достатньо тих, хто не допустить розвороту країни на 180 градусів. Це було доведено в більш складних і небезпечних умовах Майдану і початку війни.
Брудні інсинуації Януковича і його підлеглих навколо кримських подій – це примітивні спроби приховати свої злочини і злочини керівництва Росії, на інтереси якої вони продовжують працювати, виправдовуючи наймасштабнішу агресію ХХІ століття (адже, за їх версією, ніякої агресії і захоплення української землі не було, її просто здали добрим російським військовим).
Їх судові позови і звинувачення я розглядаю, як можливість вкотре донести правду про справжніх героїв і зрадників. Я готовий відповідати за кожен свій крок, за кожне своє рішення перед своєю країною. Всі рішення, всі засідання РНБО, що відбувалися, всі телефонні розмови керівництва країни, пересування військових частин, вильоти літаків – фіксувалися і документувалися, що дозволяє легко спростувати маячню і провокації команди Януковича (заман, могильових, ільїних і Ко). В архівах ви також не знайдете жодного документу, поданого в той час керівництву країни (доповідної, пропозиції, плану дій, проекту наказів) за підписами цих “героїв”.
Тоді, сховавшись по щілинам, вони просто боялися залишити свій слід, чекаючи на повномасштабне вторгнення російських військ. Це вам не патякати на пресконференціях і телешоу, тиражуючи брехливі вигадки, щоб обілити себе та своїх кремлівських господарів.
Ми вистояли, відновили вертикаль влади і оборонний потенціал, придушили сепаратистські заколоти в більшості регіонів півдня та сходу, врятували і захистили свою країну, тому що з нами був Бог і найкращі сини і доньки українського народу.
Джерело: https://censor.net.ua/b3131160