Конфлікт у ЄС: Макрон “зрадив” Мерца через питання російських активів — Financial Times
У Європейському Союзі загострилися розбіжності між Францією та Німеччиною щодо використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні.
Британське видання Financial Times повідомило, що президент Франції Емманюель Макрон “зрадив” канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, що може мати політичні наслідки для Парижа.
Проблема виникла під час обговорення ініціативи, яку підтримував Берлін: використати близько 210 мільярдів євро заморожених російських активів для допомоги Україні. За задумом німецької сторони, ці кошти мали б бути спрямовані на кредит чи фінансові гарантії на потреби Києва без навантаження на бюджети країн ЄС.
Однак Франція — разом із частиною інших країн ЄС — виступила проти такого підходу у фінальній фазі переговорів. За даними Financial Times, Макрон змінив позицію та приєднався до противників цієї моделі, чим, на думку німецьких союзників, зірвав широку підтримку ідеї Мерца. За словами джерела видання, Макрон “зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити”.
Аналітики фіксують зміну ролей усередині Євросоюзу
Якщо раніше саме Німеччину вважали фактором стримування рішень, то тепер Париж діє обережніше, а ініціативу проявляє Берлін.
За словами керівника європейського напряму Eurasia Group Муджтаби Рахмана, відбувся “повний переворот” у балансі впливу. Франція, попри активну риторику про сильну Європу, дедалі частіше ставить на перше місце власні національні інтереси.
Політичні наслідки
Такий розворот став символом ослаблення традиційного франко-німецького тандему, який роками відігравав ключову роль у формуванні спільної політики ЄС. Суперечка навколо російських активів не лише ускладнила відносини між Парижем і Берліном, а й загострила дискусії щодо того, яким чином Європа має підтримувати Україну в умовах війни.
Попри ці розбіжності, лідери ЄС у підсумку погодили пакет фінансової підтримки для України: 90 мільярдів євро у вигляді безвідсоткового кредиту на 2026–27 роки, який фінансуватиметься за рахунок спільного залучення коштів на ринках, а не прямого використання російських активів.
Коментарі сторін
Французька адміністрація підкреслювала, що рішення ухвалюється з огляду на правові та політичні ризики, пов’язані з експропріацією активів, а також на внутрішню політичну ситуацію. Німецькі політики, у свою чергу, виступали за більш рішучі кроки у підтримці Києва.
Financial Times також звертає увагу, що Мерц фактично перейняв низку ідей, які раніше просував Париж, зокрема стратегічну автономію ЄС та посилення захисту єдиного ринку. Водночас у Брюсселі зростає розчарування діями Франції, яку дедалі частіше сприймають як країну гучних заяв без практичних кроків.
Різкий розворот? Відновлення діалогу між Макроном і воєнним злочинцем Путіним
Нагадаємо, наприкінці грудня 2025 року президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Європа повинна знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з терористом Путіним, якщо зусилля США щодо мирних переговорів щодо війни в Україні не приведуть до тривалого миру. За його словами, Європа та Україна мають «знайти правильну основу для відновлення цієї дискусії в найближчі тижні».
У Кремлі у відповідь підтвердили, що Путін готовий вести діалог з Макроном за умови наявності взаємної політичної волі, заявив прессекретар Дмитро Пєсков.
Єлисейський палац також позитивно оцінив готовність країни-агресорки вступити в розмову з французьким лідером, зазначивши, що подальші кроки та формат можливих переговорів будуть визначені найближчими днями.
Ця нова динаміка сигналізує про потенційне відновлення політичного діалогу між Парижем і Москвою, що може мати важливі наслідки для європейської дипломатії, зокрема щодо завершення війни в Україні.
