Ключові висновки від «Kyiv Independent:

• Попри міжнародні санкції, російський завод стратегічних ракет зміг імпортувати складне обладнання, що дозволило значно збільшити виробництво ракет.
• Видання «Kyiv Independent» визначило обладнання, поставлене на завод, а також ланцюги поставок, здебільшого з Китаю.
• Ми знайшли нове приміщення заводу, побудоване для розміщення нового обладнання.
• Ми отримали документ, який підтверджує, що завод отримав замовлення на виробництво міжконтинентальних ракет, здатних досягти США, невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Джерело: OBOZ.UA.

Росія продовжує активно готуватися до затяжної війни, зокрема нарощуючи виробництво балістичних ракет на тлі міжнародних санкцій.

Воткінський завод (стратегічний державний об’єкт, що обслуговує ядерні сили Росії), який виробляє ракети “Іскандер” та міжконтинентальні балістичні ракети, не лише уникнув обмежень, а й стрімко розширив виробничі потужності.

Як пише The Kyiv Independent, це підприємство не лише найняло тисячі нових працівників, а й звело нові корпуси та оснастило їх сучасним обладнанням. Завдяки цьому країна-агресор значно збільшила виробництво балістичних ракет, зокрема “Іскандер-М”, які активно використовуються для обстрілів України.

Українці відчули це на власному досвіді, зазначають журналісти. Балістичні ракети «Іскандер-М» з дальністю польоту до 500 кілометрів, зібрані у Воткінську, дедалі частіше вражають Київ та інші міста.

Однак основна спеціалізація заводу – це не лише “Іскандери”. Тут виготовляють міжконтинентальні ракети, здатні нести ядерні боєголовки. Серед них – “Ярс”, “Булава” та, ймовірно, “Орєшнік”, що може уразити цілі на території Європи.

За інформацією ГУР, Росія не просто компенсує втрати ракет на фронті, а й накопичує великі запаси на випадок затяжної війни.

“Вони готуються до тривалої війни. За нашими даними, Росія накопичує арсенал ракет різних типів”, – сказав виданню високопосадовець української розвідки.

Це підтверджують і контракти: більшість із них на закупівлю обладнання для Воткінського заводу були укладені ще у 2023 році. Техніка почала надходити вже у 2024-му.

Довідка: Воткінський завод офіційно внесено до чорного списку США та їхніх союзників, а продаж Росії будь-яких матеріалів, обладнання та мікроелектроніки, необхідних для будівництва ракет, заборонено. Однак виробництво продовжує зростати.

У той час як Захід посилює санкції, Росії вдалося імпортувати високотехнологічні верстати з країн, що не приєдналися до обмежень. Серед постачальників — Китай, Тайвань і Білорусь. Усі закупівлі оформлювалися через посередницькі компанії, які маскували реального отримувача. Загальна вартість виявлених контрактів уже перевищила 11 мільйонів доларів, і це — лише частина інвестицій заводу в придбання обладнання і розширення виробництва.

Використовуючи супутникові знімки, журналісти також виявили два нові цехи ракетного заводу для розміщення додаткового обладнання. Ці приміщення були збудовані вже після повномасштабного російського вторгнення.

Аналітики лондонського центру RUSI повідомляють: у 2024 році Росія випустила понад 700 ракет “Іскандер-М” – майже втричі більше, ніж роком раніше. І ця кількість, схоже, зростає далі.

Статистика ударів по Україні підтверджує стрімке зростання використання ракет цього типу у 2024–2025 роках. При цьому Росії вдається нарощувати запас цих ракет.

За даними ГУР, на початок червня 2025 року вона накопичила близько 600 балістичних ракет “Іскандер-М” і ще 300 крилатих ракет “Іскандер-К”.

Окремі угоди стосувалися навіть виробництва частин для ракет “Булава” — ядерного озброєння для підводних човнів. Міноборони РФ замовило їх 31 березня 2022 року, вже після повномасштабного вторгнення.

Збільшення кількості російських запасів ракет “Іскандер” і статистика атак означають, що Росія збільшила потужності не лише Воткінського заводу, а й інших підприємств, що постачають деталі для ракет. Зростання потужностей у Воткінську — це лише частина ширшої кампанії, яка нині охоплює десятки підприємств і включає як ракети малої дальності для використання в Україні, так і міжконтинентальні системи, здатні вражати цілі далеко за її межами.

“Нарощування триває і не демонструє ознак уповільнення чи обмеження лише однією війною”, — резюмували розслідувачі.