Польська влада має намір офіційно звернутися до України за роз’ясненням, чому один із диверсантів, затриманих за атаки на польській залізниці, не перебував у міжнародному розшуку, попри те, що цього року суд у Львові вже заочно визнав його винним у диверсії на території України. Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кєрвінський під час пресконференції у Варшаві.

За словами Кєрвінського, у Варшави виникло логічне питання: чому людина, засуджена українським судом за терористичну діяльність, не була позначена у міжнародних базах, зокрема в системах прикордонного контролю та Інтерполу.
Він підкреслив:

«Ми вимагатимемо пояснень від української сторони, чому щодо особи, визнаної винною судом у Львові, не було застосовано загальноприйняті маркери, що дозволяють позначати таких осіб у міжнародних системах, зокрема прикордонного руху, наприклад ноту Інтерполу».

“Миротворець” відповідає: Інтерпол блокує українські запити

На заяву Кєрвінського одразу відреагував директор Центру “Миротворець”. Він нагадав, що відповідні дані давно є у відкритому доступі, а проблема з Інтерполом — системна.

У своїй реакції він звернув увагу на те, що вимагати від України позначення диверсанта в Інтерполі — наче вимагати від водія зламати шлагбаум, який той сам пробує відкрити вже десять років: за його словами, Інтерпол систематично відмовляє Україні у розміщенні міжнародних розшукових запитів щодо осіб, пов’язаних із тероризмом, мотивуючи це “політичним характером справ”, а в керівних структурах організації досі присутні представники РФ.

У матеріалах Myrotvorets.news раніше описувався весь бюрократичний лабіринт, через який Україна змушена пробиватися, намагаючись повернути таких фігурантів.

Не можна екстрадитувати залишити: чому Україні не видають зрадників і втікачів від відповідальності, а не від війни

Спроба встановити причетних через “Чистилище”: аналітика від Романа Зайцева

Поки політики обмінюються заявами, аналітики намагаються зібрати пазл самостійно. Роман Зайцев, користуючись відкритими даними та інструментами бази “Чистилище”, спробував оцінити, хто саме з фігурантів може бути причетним до диверсій у Польщі.

Він зазначив, що працював без жодної додаткової інформації, окрім факту заочного вироку львівського суду за тероризм, і зробив припущення щодо можливих кандидатів.
Його коментар звучить так:

«Польським спецслужбам на замітку.
Не маючи ніякої додаткової інформації, крім того, що хтось уже був Львівським судом заочно засуджений за тероризм, спробував вирахувати за допомогою “Чистилища”, хто міг диверсії у Польщі здійснити. Час покаже, наскільки моя математика правильна».

До публікації він додав два скріншоти з бази, де зображені потенційні підозрювані — “пацієнти Чистилища”.

Що далі?

Тепер м’яч — на полі Києва. Польща чекає офіційних пояснень, Україна — чергового раунду боротьби з міжнародною бюрократією, яка роками ускладнює роботу у справах тероризму, а експерти — підтвердження або спростування своїх припущень.

Вся ця історія наочно показує, що війна давно вийшла за межі фронту й перетворилася на складну систему політичних, правових і спеціальних операцій. І кожен подібний випадок лише оголює ті слабкі місця, якими користується Росія — і які Україні та її партнерам доводиться закривати вже в реальному часі.