Після понад двох років у російському полоні додому повернувся 56-річний Олег Вервес із села Зарубинці Житомирської області. Український захисник був звільнений 19 серпня під час обміну полоненими. На нього чекали дружина Надія, четверо дітей і двоє онуків.

Родина чекала на чоловіка з літа 2024 року. Востаннє зв’язок з Олегом був 26 липня, коли він виконував бойове завдання. Спочатку близьким повідомляли, що військовий продовжує перебувати на позиції. Водночас дружина Надія припускала, що чоловік міг опинитися в руках російських військових.

Згодом у соціальних мережах почала з’являтися інформація про можливий полон Олега. Остаточно його статус підтвердили у квітні 2025 року. Пізніше Надія отримала додаткові відомості від звільнених із неволі побратимів. Вони розповіли, що українського військового утримували в російському Орську.

До полону Олег потрапив із пораненням руки. За весь період перебування в неволі родина отримала від нього лише один лист. Для близьких кожен місяць очікування перетворився на невідомість, адже достеменно знати, у яких умовах перебуває чоловік, вони не могли.

Шлях Олега до війська розпочався після повномасштабного вторгнення. До цього він працював в охоронній структурі на Київщині. У 2022 році чоловікові двічі вручали повістки, однак щоразу документи повертали з ТЦК. Мобілізуватися він зміг із третьої спроби — 17 травня, у свій день народження.

Спочатку Олег служив у ремонтній роті 260-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Пізніше його перевели до штурмового батальйону, прикомандированого до 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Саме у складі цього підрозділу він воював на Покровському напрямку.

Про звільнення чоловіка Надія дізналася, коли була на роботі. Після отримання довгоочікуваної новини їй уже вдалося поговорити з Олегом телефоном.