За словами глави МЗС Німеччини Йоганна Вадефуля, традиційного «сімейного фото» учасників зустрічі G20 цього разу не буде. Причиною стала присутність Сергєя Лаврова, фотографуватися поруч із яким європейські представники не погодилися. У підсумку один учасник поставив під загрозу традиційну церемонію для всіх делегацій.

Іноді достатньо однієї людини, аби зіпсувати атмосферу заходу, до якого готувалися десятки делегацій із різних куточків світу. Історія, що розгорнулася на міністерській зустрічі G20 в американській Атланті, стала саме таким випадком.

Цього разу під загрозою опинилася навіть традиційна дипломатична церемонія — спільне «сімейне» фото міністрів закордонних справ двадцяти провідних економік світу. Причина, про яку відкрито заявив глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль, — присутність представника Росії (країни агресора) Сергєя Лаврова.

За словами німецького міністра, фотографії, на якій європейські партнери мали б стояти поруч із Лавровим, не буде. Він наголосив, що через загарбницьку війну Росії проти України нормальних відносин із Москвою немає, а дипломатичні переговори не повинні супроводжуватися символічними жестами, які створюють хибне враження.

Зустріч, яка мала об’єднати представників двадцяти держав заради обговорення глобальних питань, опинилася в ситуації, коли присутність одного учасника стала проблемою для організації спільного заходу.

Це нагадує гниле яблуко в ящику зі стиглими плодами: достатньо одного зіпсованого, щоб інші вже не хотіли опинятися поруч. Або ложку дьогтю, яка здатна зіпсувати цілу бочку меду. Метафори різні, але суть одна: репутаційна токсичність однієї держави виходить далеко за межі її власної делегації та створює незручності для всіх, хто змушений із нею співіснувати в межах міжнародного майданчика.

За інформацією Associated Press, американська сторона відмовилася від планів спільного фотографування після того, як кілька європейських представників заявили про небажання брати участь у такій фотосесії та пригрозили залишити її, якщо там буде Лавров.

У результаті звичайний протокольний елемент міжнародної зустрічі перетворився на окрему дипломатичну проблему. І це промовистий сигнал: участь у міжнародному заході ще не означає автоматичного прийняття, а присутність за одним столом не гарантує готовності стояти пліч-о-пліч перед камерами.

Особливо показово це виглядає на тлі того, що Сполучені Штати раніше запросили Путіна на грудневий саміт G20 у Маямі. У Кремлі вже заявили, що цінують запрошення, хоча остаточного рішення щодо участі поки немає.

Тож історія з фотографією в Атланті виходить далеко за межі скасованого протокольного заходу. Вона демонструє, наскільки суперечливою залишається присутність російських представників на міжнародних майданчиках і як війна проти України впливає навіть на ті формати дипломатії, які традиційно мали демонструвати єдність.

Двадцять країн зібралися для розмови про глобальні виклики. А спільний кадр, який зазвичай символізує готовність до співпраці, опинився під питанням через одного учасника.

Іноді дипломатичні сигнали звучать найгучніше саме тоді, коли камери залишаються вимкненими.