Володимир Зеленський після закінчення відведеного на врегулювання ситуації на Донбасі терміну в цілий рік вирішив відмовитися від “плану Б”, яким так погрожував, і продовжуватиме домовлятись з Путіним.

Чи був план “Б” вже ніхто не дізнається, але, зважаючи на відсутність кроків Росії в напрямку звільнення окупованих територій, схоже, його й не було. І тепер нас намагаються переконати, що план “А” є переможним.

Так, влада постійно рапортує про відсутність бойових втрат, хоча цифри виглядають не дуже переконливо, лише додають запитань.

Петро Порошенко, дотримуючись закону “критикуючи – пропонуй”, знову запропонував владі план дій щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Далі – пряма мова.

“Рік тому, щоб провести Нормандський саміт у Парижі, Зеленський пішов на поступку, погодившись на окремі елементи російського сценарію врегулювання на Донбасі. Тим самим майже обнулився принцип «спершу безпека», на якому ми наполягали протягом кількох років. І тепер українські дипломати мусять докладати чимало зусиль, щоб до нього повернутися.

Після саміту на Банковій панувала ейфорія. Мовляв, нарешті ми подивилися в очі Путіну. От вам тріумф дипломатичних здібностей Зеленського… І відтепер мир на Донбасі — на відстані простягнутої руки. Неначе міраж в пустелі.

Минув рік. Ейфорія пройшла. Стріляти не припинили. Стріляти стали не так часто — це правда. Загиблих менше, і це добре. Але мир не настав і навіть не наблизився. Я не грішу на Зеленського, бо війна — це злочин і відповідальність Путіна. Я хочу, щоби влада із допущених помилок зробила висновки. Проте, є й ключовий позитив року, що минув. Завдяки активності проукраїнських сил, справжніх патріотів владі не дозволили перетнути ті «червоні лінії», з якими вона вирушала до Парижу. Хотів би ще раз підтвердити актуальність цих ліній.

«Європейська Солідарність» у співпраці з суспільством і волонтерами буде пильнувати, щоб не допустити капітуляції під виглядом миру. Ми готові підставити плече владі, якщо вона цього захоче, аби консолідованими зусиллями відновити територіальну цілісність і суверенітет України. Пропоную таку філософію руху до миру на Донбасі на основі виконання Мінських домовленостей:

• відновлення роботи над «дорожньою картою» імплементації Мінська, яка б передбачала чітку послідовність кроків на основі верифікації з боку ОБСЄ і дотримання принципу «спершу безпека»;
• закриття кордону і чіткий графік виведення російських окупаційних військ і озброєння з Донбасу;
• розміщення «блакитних шоломів» ООН з підтримання миру на території ОРДЛО за мандатом Ради Безпеки ООН, яка б сприяла виконанню безпекових зобов’язань і створенню належних умов для проведення місцевих виборів;
• постійне підвищення санкційного тиску на російського агресора;
• зміцнення української армії через посилення її матеріально-фінансового забезпечення та пожвавлення співпраці з міжнародними партнерами з метою отримання високотехнологічної летальної зброї;
• активніша участь американської сторони у переговорному процесі на донбаському треку, в тому числі через її залучення до нормандського формату після зміни адміністрації в Білому домі.Українська влада повинна через відновлення реформ, дотримання верховенства права, успіху на антикорупційному фронті та економічне зростання зміцнювати стійкість України у відсічі російському агресору.

В єдності наша сила і ключ до перемоги!”