Навроцький топтався по українських могилах у Радружі, очищеному від корінного українського населення, й вшановував польські поховання

Як Польща подає історію: українські могили топчуть, накривають маскувальними сітками, а польські поховання стають тлом для офіційних церемоній. Символічний епізод під час візиту президента Кароля Навроцького до Радружа помітила “Україна Інкогніта”. Що саме приховали від камер — читайте нижче.

Що намагався сховати під маскувальними сітками президент Польщі Кароль Навроцький? Правда, яку затягнули камуфляжем: це були хрести на могилах українців!

Вчора очільник Польщі відвідав село Радруж у Підкарпатському воєводстві (Любачівщина), де виступив із промовою до роковини Волинської трагедії («кривавої неділі» та «Волині-43»).

Місце для цього виступу було обране зовсім не випадково. До Другої світової війни Радруж був суто українським селом: із 2 590 мешканців 2 420 були українцями. На жаль, під час повоєнних етнічних чисток корінного населення там не залишилося.

Урочистості за участю президента відбувалися біля історичної греко-католицької церкви св. Параскеви — видатної пам’ятки української культури XVII століття, яка розташована прямо на старому українському цвинтарі.

Попри очевидність контексту, під час офіційних заходів ніхто так і не згадав, куди ж зникли тисячі корінних мешканців цього села. Ба більше — трибуну для виступу президента облаштували просто на українських могилах.

Навіщо ховати хрести?

На офіційних фотографіях уважні історики та очевидці помітили дивну деталь: певні об’єкти на задньому плані були ретельно обтягнуті військовими маскувальними сітками. Якщо подивитися на перспективу цвинтаря, стає зрозуміло — сітками завісили хрести на українських могилах.

Виникає логічне питання: щоб що? Для чого затягувати християнські хрести камуфляжем на офіційному заході? Просто тому, що ці могили — українські? І вони «псували» кадр чи не вкладалися в ідеологічний наратив?

Що під сіткою?

сьогодні після виїзду офіційної делегації місце виступу Навроцького відвідав Томаш Бартецький (Tomasz Bartecki). Завдяки його знімкам тепер кожен може на власні очі побачити, що саме так сором’язливо намагалися приховати від об’єктивів камер польські організатори.