РЕЗУЛЬТАТИ СПІЛЬНИХ РЕФОРМ, ЗАПРОВАДЖЕНИХ ПРЕЗИДЕНТОМ П.ПОРОШЕНКОМ ТА УРЯДАМИ В.ГРОЙСМАНА І А.ЯЦЕНЮКА

На Чорнобильській АЕС відкрили завод з переробки рідких радіоактивних відходів.

Про це повідомляє прес-служба Державного агентства України з управління зоною відчуження, інформує Ukraine News Today

За словами фахівців ДСП «ЧАЕС», у процесі переробки рідкі відходи проходять декілька стадій і в результаті шляхом цементування перетворюються на тверді радіоактивні відходи, які є більш безпечною формою зберігання та захоронення РАВ.

Зараз 34 упаковки, що утворилися в результаті переробки, знаходяться в залі витримки на проммайданчику ЧАЕС. Після витримки і проведення радіаційного контролю на відповідність критеріям приймання на захоронення упаковки будуть спрямовані на захоронення в спеціально обладнане приповерхневе сховище твердих радіоактивних відходів (СОПСТРВ).

«На сьогодні відбувається поетапне освоєння його проектної потужності. Поступово завод має вийти на переробку 42 упаковок – бочок, ємністю 200 літрів – на добу. За умови безперебійного функціонування заводу впродовж усіх 250 робочих днів, це 10,5 тис. упаковок на рік», – зазначає Голова ДАЗВ Віталій Петрук.

Довідка

• Проект заводу з переробки рідких радіоактивних відходів був затверджений розпорядженням Кабінетом Міністрів України 2001 року та фінансувався за рахунок Державного бюджету України та Рахунку ядерної безпеки. У 2014 році було завершено будівництво і проведено комплексні випробування.
• 2014 року було отримано окремий дозвіл ДІЯРу на експлуатацію ЗПРРВ, але у зв’язку з введенням в дію нових будівельних норм виникла необхідність реконструкції систем протипожежного захисту, захисту від блискавок і виконання робіт по утепленню зовнішніх стін ЗПРРВ, що потребувало часу і відповідно викликало затримку у введенні об’єкта в експлуатацію.
• Також, за цей час було укладено угоду на постачання в’яжучих матеріалів (цемент ЛЦЕМ І-400) необхідної якості для іммобілізації РАВ у кількості 310 тонн. 04.07.2019 була виконана поставка на ЗПРРВ 50 тонн цементу ЛЦЕМ І-400, що дозволило розпочати переробку кубового залишку.