Фактор Новинського
Особливу роль у фінансуванні нових осередків РПЦ у Європі, за інформацією Служба зовнішньої розвідки України, відіграє підсанкційний олігарх-утікач Вадим Новинський. Про це пише LIGA.net.
За словами джерел у розвідці:
- він може фінансувати до 90% нових парафій у Європі
- осередки часто маскуються під українські церковні структури
- вони працюють у містах, де немає храмів Православної церкви України
- під виглядом допомоги формуються бази даних українців
Йдеться не лише про духовну діяльність. Такі структури здатні впливати на політичні настрої діаспори, мобілізувати людей для акцій або поширювати потрібні наративи.
Для сучасної Росії релігія — це не лише питання віри. Це елемент державної машини впливу, дипломатії та розвідки. Російська православна церква (РПЦ) давно виконує функції, що виходять далеко за межі духовної опіки: вона працює як інструмент «м’якої сили», канал політичної комунікації та спосіб формування лояльних спільнот за кордоном.
Глобальна експансія під релігійною вивіскою
Москва системно інвестує у створення церковних осередків не лише на пострадянському просторі, а й у країнах Європи, Америки та навіть Африки. Нові парафії відкриваються там, де є російська або україномовна діаспора, особливо серед біженців.
За даними української розвідки, у 2026 році фінансування проєктів російської «м’якої сили» за кордоном зросло приблизно на 40–45%. Значна частина цих коштів спрямовується саме на релігійні структури, які:
- створюють мережі впливу
- формують проросійські настрої
- збирають соціальні та персональні дані
- виступають каналом комунікації з місцевими елітами
Церква тут працює як «безпечна оболонка»: благодійність, допомога біженцям, культурні заходи — усе виглядає гуманно й аполітично. Але результат часто має політичний вимір.
Мімікрія під «українськість» 🇺🇦➡️🇷🇺
Окрема проблема — діяльність структур, пов’язаних із Українська православна церква Московського патріархату. За кордоном вони часто позиціонують себе як «українські», щоб залучати біженців, які шукають знайоме середовище.
Типова схема виглядає так:
- Відкриття храму або молитовного центру
- Благодійна допомога новоприбулим
- Формування спільноти
- Поширення потрібних меседжів
- Збір контактів і даних
У довгостроковій перспективі це створює лояльні осередки, які можуть впливати на громадську думку в країнах перебування.
Парадокс України: боротьба за інструмент окупанта
Найгостріше протиріччя полягає в тому, що частина українців досі активно захищає московську церковну структуру всередині України — навіть попри війну та численні докази її політичної залежності від Москви.
У результаті:
- держава-агресор фінансує мережу впливу
- частина суспільства її легітимізує
- конфлікти навколо храмів розколюють громади
- інформаційна війна отримує нове паливо
Це створює ситуацію, коли внутрішні суперечки працюють на зовнішнього гравця.
Висновок
Для Кремля церква — стратегічний актив. Вона дешевша за військові бази, менш помітна за спецслужби й значно ефективніша у довгостроковій перспективі. Через неї можна формувати ідентичність, лояльність і політичні симпатії — повільно, але дуже надійно.
Тому боротьба навколо церковних структур сьогодні — це не лише про віру. Це про безпеку, вплив і майбутнє інформаційного простору Європи.
