Дмитро Снєгірьов: Нам треба діяти як Хорватія


дмСпівголова організації “Права справа” 43-річний Дмитро Снєгирьов заходить у столичне кафе “Ф’южн”. Біла літня тераса, завішена білосніжним тюлем. У приміщенні стоїть старовинний рояль із підсвічником.— На днях був на Луганщині, — розказує про батьківщину. — Головна новина там — між Попасною і селом Троїцьким підірвали міст. Кажуть, спрацювала диверсійна група. Але 22 червня бойовики планували наступ. Нелогічно підривати стратегічний міст, яким мала йти важка техніка. До нашого блокпосту звідти 200 метрів, місцевість дозволяє контролювати ту територію і прострілювати. Значить, підірвали наші. Виділять державні кошти на відновлення мосту, відмиють гроші.Донбас перетворюється на При­дністров’я, де виробляють контрабандні ліки, горілку, ­тютюн.

Скільки платять за провезення контрабанди?

— Якщо промисловий товар — 4 гривні за кілограм. Якщо тютюн, алкоголь — вдвічі дорожче. В цьому беруть участь усі — від добровольчих батальйонів до найвищих чинів. От зараз захищають батальйон міліції “Торнадо”. У січні вони зайшли в Станицю Луганську. Там уже стояв батальйон “Львів”. Через три дні кажуть: “Хлопці, ви вже не будете заправлятися тут, заправка — під нами. Ми віджали її, халява закінчилася”. Зупиняли потяги. Телефонували й говорили: “доки нам не заплатять, нікого не пропустимо”.

Батальйон імені Кульчицького затримав шість вантажівок, що їхали в Станицю Луганську — це 120 тонн товару. Привозять до себе на базу і тут з’являється “Чернігів” із бронетехнікою — двома БТРами, автоматами. Блокують базу. Це все прикривають три структури — прикордонники, фіскальні служби й СБУ — його антитерористичний центр. Зараз на чолі Служби безпеки поставили Грицака, який останній рік керував цим центром. Терорист Захарченко сказав: “Мы знаем, как он тут “руководил”. Нам это на руку”. Натякнув, що на Грицаку замикалася контрабанда.

Порошенко пояснив звільнення Наливайченка, зокрема, великою кількістю контрабанди в зоні АТО.

— І призначив виконувачем обов’язків голови СБУ людину, яка сиділа на цих потоках. Грицак відповідав за електронні перепустки в зону АТО. Чому Служба безпеки їх півроку вводить? Ціна питання — від 500 до 2 тисяч гривень, залежно від швидкості виготовлення. Але перетнути межу АТО можна й без перепустки. Якщо автобус — з людини беруть 100–200 гривень. Таксі — від 200 гривень із пасажира. Я сам плачу цю суму.

Як Україні діяти?

— Хорватія свого часу визнала існування окупованих територій, а за три роки звільнила їх. Нам треба йти цим шляхом. Поки що ж обмінювати вугілля, яке нам потрібне, на продовольство.

Як налагодити такий обмін?

— Потреба теплової електростанції — 3 мільйони тонн вугілля на рік. Рахуємо, скільки це вагонів і скільки коштуватиме. Вагон — 60 тонн. На залізничній станції перетину встановити відеонагляд — скільки чого проходить. Платимо за це вугілля не бойовикам, а в банк, що веде зовнішньоекономічні операції. На ці гроші закуповуємо наше продовольство за прозорими тендерами. Порахували суму, придбали, відвантажили. Так діє міжнародна програма для Ірану та Іраку — нафта в обмін на продовольство. Тоді немає контрабанди, все чітко.

Зараз як до нас заходить вугілля?

— Контрабандою. Була інформація, що за травень у бюджет ДНР нарахували 82 мільйони гривень. Ті відвантажили нам 300 тисяч тонн вугілля.

Як проявили себе губернатори Донеччини й Луганщини?

— Москаль і Жебрівський — колишні менти. Знають один одного давно, були в одній партії. Коли Москаль перекрив шляхи контрабанді на Луганщині, вона пішла через Донецьк. Жебрівський говорить: “Я за те, щоб домовлятися, давати амністію”. Це класична ментівська схема, коли один слідчий добрий, а другий — злий.

Як сприймають Москаля?

— Він розуміє, що треба народу. Розказує, що ходить без охорони. Насправді її більше, ніж у президента. Але в Москаля вистачає розуму не вішати автомат на себе. Багато хто поважає його за рішучість.

Але в заступниках у Москаля сидять колишні “регіонали”. Наприклад, Михайло Пухтаєвич із Житомира. Хоч на ньому висять дві кримінальні справи — за незаконний видобуток піску й напад на журналістку.

До Москаля в облдержадміністрації перейшла майже вся команда його попередника-“регіонала” Володимира Пристюка. Приміром, соцзахистом займається Елеонора Поліщук. А ми чомусь дивуємося, що хтось злив ЛНР базу даних пенсіонерів.

У чому негласно співпрацюють наші й бойовики?

– 3 червня був незрозумілий наступ бойовиків на Мар’їнку. Наче хотіли йти далі на Курахово. Але між ними треба було прорвати три лінії оборони. Росіяни нам злили хто і звідки йтиме. Наступала бригада “П’ятнашка” — члени протестних російських рухів, які їм не потрібні. Також — розвіддиверсійна група “Рязань”. Ці люди воювали в Афганістані, Чечні, Нагорному Карабаху. Навіщо вони в Росії? У них є досвід, зброя, яку можуть направити проти влади. Тому 25 травня нам передають інформацію про майбутній наступ. Ми мали понад тиждень, щоб підготуватися. Вперше від Мінська-2 був наказ відкрити вогонь. Бойовики потрапили в засаду. Ми всіх розстріляли. Очевидно, це питання вирішували на найвищому рівні — керівництва держав.

Порошенка й Путіна?

— Звичайно. А як ми звільняли Слов’янськ торік? Чому не накрили караван на чолі з Гіркіним, який тікав у Донецьк? Бо були певні домовленості. Вони будуть і надалі.

У Снєгирьова дзвонить мобільний. Він називає адресу й назву закладу. Просить під’їхати.

Яка подальша стратегія Путіна?

— Хоче повернути нам окуповані ним території Донбасу. Щоб Україна визнала їх і фактично перетворилась на конфедерацію (держави утворюють постійний союз із метою координації своєї діяльності в тих чи інших сферах, повністю зберігаючи свою незалежність. — “ГПУ”).

Навіщо будуємо “Стіну”? Є історичний приклад — Лінія Мажино (система французьких укріплень на кордоні з Німеччиною, споруджена в 1929–1934 роках. — “ГПУ”). Вона врятувала Францію? А під Києвом німці будували вал — його просто обійшли з другого боку. Зараз дипломатично говорять про лінію розмежування. По суті, це межа державного кордону. Отже фактично ми визнали існування цих республік.

Пропонують провести там чесні вибори за українськими законами. Але 23 роки в Донецьку й Луганську такого поняття взагалі не існувало. Партії регіонів малювали 90-відсоткову підтримку. Насправді було не більше 40. На Луганщині Єфремов вирішував, хто буде мером, хто — депутатом. Треба було прийти і домовитися. За депутата облради дати 100 тисяч доларів. А що зараз? Наших армії, СБУ, міліції та прокуратури там немає. Це значить, знову домовлятися з Єфремовим і Ахметовим.

Знову дзвонить мобільний. Снєгирьов перепрошує і повертається за кілька хвилин.

Чому Ахметова не чіпають?

— Бо він ділиться.

Але ж президент оголосив боротьбу з олігархами.

— У нас зараз — один олігарх. Він не може сам із собою боротися — це неприродно.

Яку картину побачимо в разі проведення місцевих виборів на окупованих територіях?

— Бойовиків Гіві, Моторолу й інші амністують. Вони стануть депутатами обласної ради.

Зараз є баланс сил: і в нас, і в них — близько 40 тисяч воїнів. Для наступу потрібна хоча б трикратна перевага. Щоб її створити, треба щонайменше рік.

30 тисяч доларів винагороди пропонували бойовики за захоплення Дмитра Снєгирьова.

Спалили квартиру в Луганську

Дмитро Снєгирьов народився в Луганську. Батько — сталевар, мати — кранівниця. Має дві вищі освіти — інженера-механіка та юриста. Займався підприємництвом. З 2006-го чотири роки очолював луганське обласне відділення партії “Свобода”.

З 2008 року є одним зі співзасновників громадської ініціативи “Права справа”. Двічі як мажоритарник балотувався до Верховної Ради — 2012-го й торік. Обидва рази програв.

Наприкінці травня торік переїхав до Києва. Винаймає житло з дружиною і донькою. 4-кімнатну квартиру в центрі Луганська бойовики спалили.

Газета по-українськи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *